Україна завжди тут була і буде далі. А московські ординці зникнуть як обри.
Чи вірніше «Погибоша аки обри» !
Тепер поясню.
Просто логічне мислення і більш нічого. Ніяких посилань на академіків, істориків, теорії і політичні амбіції.
Гола логіка. Таке собі селянське, хутірське дослідження.
Здоровий глузд називається.
Так от.
1. Очевидно те, що на цій землі (території) люди жили безперервно 6000 років як мінімум.
Це підтверджено археологією.
Розкопки в Майданецькому, Тальянках відкрили місто із 2000 двоповерхових будинків. Шість тисяч років тому.
Ще в Єгипті фараонів не було і пірамід. Уявіть велич древньої культури на території сучасної України.
Логічно що подібні міста могли виникнути лише там, де умови були найсприятливіші.(як Єгипет — через розливи Нілу і урожай сам-сто).
Отже звідси ніхто не йшов і не збирався. Навіщо?
«Нас і так тут непогано годують» — точна фраза із мультика.
2. Також логічно,що культура там була землеробська а не кочова, що випливає із п.1. І вона залишила свої сліди, які неможливо сфальсифікувати чи ігнорувати.
Фрагмент трипільського горщика із зображенням тисненої прямокутної сварги.
Кінець IV тис. до н. е. Переяслав-Хмельницький археологічний музей
3. Для землеробської культури характерна «сталість». Ну це я так називаю. Тобто простими словами- якщо твій дід шив кожух із виточками, то на 95% і ти будеш шити такий кожух із виточками. 5 % даю на те, що ти геніальний винахідник і придумав як пошити кожух краще — із вильотами. Але відповідно культура прийме цю новацію, переробить її і всотає в себе (якщо воно дійсно того варте). Так і відбувалися винаходи тканин, кераміки, приручення коней і собак.
Хтось винайшов, інші подивилися, випробували і погодились — так краще.
Але це автоматично означає що твої діти будуть шити кожухи вже з вильотами,бо так краще.Відповідно і всі інші кушніри (той хто працює з хутром) теж покинуть шити по старому і переймуть твій крій. Але не одночасно а поступово.
Це і є прогрес і розвиток. Але не скачкоподібний а «сталий», поступовий, той що зберігає традиції і їх примножує.
Це як бібліотека. Ти шиєш з вильотами, але завжди можеш використати ідеї і набутки предків. І в майбутнє піде надбання всіх твоїх попередників. Тільки покращене і «перепущене» через суспільний досвід осідлого народу.
Відповідно у кочових народів такі набутки теж є, але вони мінімально відхиляються від кочового «мейн-стріму».
Нема часу на обробку нових ідей — треба переїздити на нові пасовиська.
А отже багаж знань, вмінь і культури (та сама бібілотека) невеликий за обсягом — просто фізично неможливо все те «переробити» і зберегти через постійний рух і невеличку кількість осіб в племені (харчів не вистачить).
4. Відповідно новації у кочовиків появляються більше шляхом запозичень від осідлих землеробів і зберігаються частково, часто лише у вигляді зовнішнього антуражу.
Як пектораль скіфського вождя. Красива, і скіфи зображені, але зроблена осідлими греками.
І ці новації восновному скачкоподібні, бо беруться уже в осідлих народів,які вже їх використовують. Причому береться виключно те що потрібно при кочовому житті.
Логічно що НЕ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ті традиції і знання, які в кочовому суспільстві просто не потрібні, або потребують «сталості».
Тобто якась пересувна кузня у кочівників могла бути (піддивилися у осідлих), але очевидно що дамасської сталі там не викуєш на коліні.
Так само і розпис яєць-писанок. Знайшов гніздо дрохви в траві — зразу зжер яйця щоб не протухли в торбі.Коли там розписувати?
Я ясно розказую?
5.Висновок із п.3 і п. 4 — якщо якісь звичаї, знання чи ремесла збереглися на певній території, то очевидно, що вони були збережені, «перероблені» і передані через тисячоліття саме осідлим народом. Звичайно там добавляється і від інших народів — це неминуче. Своєрідна «дифузія» знань, умінь і мов.
6. Із попередніх пунктів — логічний ланцюжок:
Якщо народ осідлий, і мешкає на певній території тисячі років, то цілком очевидно, що жителі цієї території, якщо вони зберігають знання, культуру, вміння, традиції того народу, який жив тут 6000 років тому, є ПРЯМИМИ НАЩАДКАМИ (генетично і культурно) того народу.
Не сильно складно?
Звичайно за цей час появилися домішки кочівників і сусідів (як діалекти в мові), але вони не критичні,оскільки не зачепили основу — традиції. (згадай кожух, який шив твій батько і писанку, яку розписала твоя мама)
7. Тепер важливий пункт — є знання і традиції, які називають розумним словом «сакральні». Це ті, які спеціально зберігають «від предків», і які намагаються вберегти від сторонніх впливів ("не минайте тії титли, ніже тії коми!" ). Ну це грубо. Але саме по них визначають належність народу до певної культури. Наприклад вшанування Матері, чи святкування обжинків із снопом, чи гільце на весіллі. Чи дохристиянські колядки про Ладо дитячі загадки про золоту діжу. Це теж все сакральне.
Як казка про Колобка.
Не змінюється і не зміниться.
8. Так от, порівнюючи трипільські хати,трипільське землеробство, трипільські візерунки і сакральні речі (культ Матері, печі, традиції віншування і т.д.) приходимо до висновку, що вони дуже точно збереглися саме в українців. А всі прийшлі народи і завойовники розчинилися в масі осідлого народу, асимілювалися з часом. Так завжди буває.
Українські писанки з трипільськими візерунками
9. Загальний висновок — українці є нащадками того давнього народу землеробів, який тут жив і продовжив своє життя в нас.
А як називалася ця земля- не важливо,бо з часом назви мінялися.І,очевидно,що вживання назви Україна до цієї землі цілком виправдано.
Бо те,що ти маєш зараз прізвище Ковальчук(Ганджа чи Наливайко),ніяк не скасовує того факту,що твоїм предком був якийсь Буй-Тур і якась Лада із того величного міста шість тисяч років тому. І ментальність у вас однакова і візерунки на вишивці і писанках ті ж самі,які вони колись намалювали і вишили вперше.
Очевидно що у московських ординців нічого цього і близько немає.
Я маю на увазі спорідненість із цією культурою і землею.
Ну не було тут їхніх предків і коренів !
Як не шукай, наче вошей у голові,як не переписуй історичні трактати,як не знімай кіна і мультики про "русскіх богатирєй" (до речі від монгольського "багатур"), як не бреши про "славянскоє браццтво" і "общіє корні", як не привласнюй нашу історію і нашу культуру.
Ну не получається привласнити Колобка,бо у них в їхньому "язикє" слова КОЛО немає.
Так і у всьому.
І ніби красива нова пектораль, і ніби кацапи на ній зображені,але зроблена вона в селі Полянецькому Уманського району Черкаської області в Україні.
І ніякі там не кацапи зображені, бо не в лаптях,на колінах не стоять, царю-хану задницю не цілуючи, а з чубами козацькими і шаблями землю свою боронять.
Кіборги називаються по трипільському.
З діда-прадіда — пра-пра-пра-прадіда.
Колись кочове плем'я обрів захопило -затопило цю землю. І здавалось що вони вже навіки тут. Але пропали і пам'ять про них зникла.Тільки запис у літописі -"пропали як обри"(погибоша ,аки обри).
Тобто прийшли,створили свою ОНР (Обрську Народну Республіку) і загинули всі від рук наших пращурів.
А ви помітили, що всякі завойовники завжди зникають і пропадають з нашої землі ?
Бо вона сама себе лікує і любить своїх дітей.
Тільки нам треба бути її дітьми і любити її.
І боронити її, як з діда- прадіда — пра-пра-прадіда.
Бо іншої землі у нас немає. Та і не треба.
Чужого не хочемо,але і своє не віддамо!
Же през шаблю маю право!
Це самий головний Закон життя.
