Чорне- то є основа,
Чорний усе вміщає.
І ниточка кольорова
На чорному виграває.
Із чорного світло з'явилось,
Веселкою в небі грає.
Ми з чорнозему зродились,
І в чорнозем повертаєм.
Сірий- то колір загадок,
У сірому час дрімає
І мудрості давній спадок
Туманні шати вдягає.
В серпанку світи загадкові
У снах відлітаєш у вирій.
В дорогу тобі колискові
Муркоче котичок сірий
Жовтий — то колір дитинства.
Жовті курчата й кульбаби
Жовта весела кохтина
Була у моєї баби.
Жовтий безсмертя хоче,
Жовтий усе переважить,
Бо стрічки із жовтого скотчу
На броніках кіборгів наших
У синьому добре мріять
І море синє , і небо.
Як хочеш світ перемірять,
То синє вдягати треба,
У синіх росах донині
Земля прокидається зрання
І очі сині-пресині
Були у мого кохання.
В червоному не поховають
Не буде свічок і плачів.
На ньому не видно крові
І ран від куль і мечів.
У ангелів крила білі,
І біле у бій вдягають.
Зате хто вдягнув червоне-
Ніколи не помирають!
На листі роса і равлик
Зелень надію зродила.
І нам кропива і щавлик
Зелений борщик зварили
Щириця всміхається щиро,
І свіжі ростки підростають,
І радісним хлорофілом
Знову весна заграє
Про білий складно писати
Білий брехні не прощає.
У білому твоя мати
Тебе у світ сповиває
Білим сорочку мережать,
Сувій життя ще біліший.
І лиш від тебе залежить
Яким кольором долю напишеш.
