І радісно і смішно водночас.
Смішно, бо згадую улюблену комедію молодості. Пам'ятаєте відеосалони із хріновими совковими телевізорами Електрон і першими заморськими відеомагнітофонами Панасонік? Касети. Накурено. Ну і звичайно Рембо, Робокоп і вона, та сама, Поліцейська академія.
Пригоди кадетів, кохання, приколи і служба як чеснота. Це там, де бабусь переводять через вулицю, захищають громадян, борються однаково як із бандитами, так із владоможними «недоторканними», і не беруть хабарів.
Нечувана казка для нас, совків, які звикли, що міліціонер — це ніякий не «дядя Стьопа» із доброю усмішкою, а «мєнт», або «мусор», про якого придумали самий кращий совковий анекдот.
Це, коли влаштувався на роботу в «мєнтуру», а за зарплатою не приходить. А, коли начальство запитало чому, то дивується: «А тут ще й зарплату платять? А я думав – видали пістолет і крутись як хочеш!»
А про ДАІ, то взагалі хто тільки не розказував – " візьми знак 30 і постав де забажаєш!"
І тут раптом спостерігаємо появу в Києві типових представників тієї самої легендарної "Поліцейської академії" тільки української — форма, оснащення, навчання, шик і, якщо хочете, гонор. По літерах Г-О-Н-О-Р.
Смішно? Може і так. Аналогія аж проситься.
Але мені радісно. І не тільки мені, але бачу, що всьому народу теж.
Багатохвилинні черги щоб сфотографуватися із поліціянтами, усмішки і вітання від водіїв, трепетне "пережовування" в інтернеті фотографій і новин. Ну і звичайно дівчатка і хлопці із поліції як супермоделі на подіумі.
Ви думаєте це тільки через форму і потаємні бажання із серії БДСМ?
Ні.
Просто всіх в Україні вже ЗАЇ&АЛИ тупі, жирні, продажні і жадібні мєнти — мусора.
ЗАЇ&АЛИ. В корінь. Всіх.
Вся ця сформована совком система кришувань, рекету, підстав, шантажу і насильства "а ля" ЧК-НКВД, яка чомусь називається українською міліцією..
Її неможливо змінити чи реформувати. В основі її лежить базовий принцип – я мєнт, значить я правий, і мені за це нічого не буде.
І раптом маленький ковток свіжого повітря — наша українська "Поліцейська академія".
Я тішуся надією, що ця паралельна молода і, надіюсь, патріотична структура зрештою витіснить собою того монстра із погонами, пістолетами, жезлами і катівнями.
"Чудовіщє обло, огромно, стозєвно і лаяй!"
От тут якраз і про гонор.
Недарма у відозві до повсталого українського народу писалося: "Не за гроші і багатства,не за лакомство нещасне у бій ідемо! Не за пасіку багату чи ставочок зариблений! А тільки за народ свій, честь воїнську і гонор шляхетний!"
Тримайтеся хлопчики і дівчатка!
Ми у вас повірили.
А це дорожче за всі пасіки-ставочки-котеджики-золоті батони і фабрики.
