Просто по свіжих слідах.

Сходили на фільм з родиною.
Перед тим начитався критичних відгуків і,скажу чесно, не дуже хотів іти.
Пішли заради сина — він якраз в такому студентському віці. Йому треба було побачити.
Зал був майже повний.
Що можу сказати?
Пошліть в сраку всіх критиків і критиканів.
Фільм дуже сподобався і зачепив.
Звичайно зауважень море,відсутність зв'язного сценарію, незрозуміла «шпигунська лінія», замість якої треба було показати переговори в Бресті відеорядом паралельно із боєм і фіналом із визнанням УНР,яке б надало смислу подіям,, ходульні діалоги,"рваний монтаж", і т.д., але у фільмі головне інше — почуття і розуміння.
Почуття української молоді отоді і зараз.
І розуміння московщини як інфернального ворога для України.
Думаю що автори так і хотіли.
Зараз війна і цей фільм і про зараз.
І тут абсолютно не має значення такі патрони були тоді чи ні, був там кінь чи ні, ну і тому подібне.
Навіть загадкова "шпигунська лінія" там була для того щоб показати глобальні процеси того часу.
Взагалі весь фільм наповнений смислами і символами.І це класно.
Прямі паралелі з козацтвом- шабля і кінь, демократичні і соціалістичні "соплі" керівництва., "мирне" і спокійне життя "тилу" під час війни. Фраза московита про "страну ,которой нє било, нєт і нє будєт".

Спакойна,падлюки! Була є і буде! (від мене)

Так штампи, так прості картонні образи прямо з підручника для сценаристів.

І шо? Штампи тому і штампи що працюють і дають "масовий" результат.

А зараз такий і треба.

Ви всі розумні, навчені, історію знаєте досконально, кіно дивитесь артхаусне і не дивитесь "Сватів" і решту квартального блювотиння. Молодці.

А решта 80% дивиться.

І для них до цих пір жива совкова ідеологія. Там де "ми адін народ", де "пєтлюравци єто бандіти", де "Украіни нє била і нєт", де "паслалі бєзаружних дєтєй на пагібєль".

Не "дітей", а воїнів і не беззбройних а з кулеметами і гарматами і не на "погибель" а для перемоги

Тому цей фільм класний саме тим, що руйнує цей совок в головах і відкриває для глядача інший світ і погляд.

Показує ,що в той час українці не були бидлом і темними хуторянами, а красивими, чесними хоробрими і світлими людьми.

А московити були і є окупантами і вбивцями і тоді і зараз.
А головне показує патріотизм молоді.Ми це бачили і бачимо зараз. Фільм про них і про нас.
І аналогія із минулим і сучасним.
І сокіл в небі над пам'ятником.
Всі огріхи і незрозумілості викликані великим об'ємом матеріалу і жорстким обмеженням по часу.Тому при монтажі багато випало. Але на ідею це не вплинуло.
Дякую авторам за хороший фільм.
Потім напишу детально.
ПиСи.
Глядачі в залі сиділи до останніх титрів і аплодували.
Прикметно-
поруч сіла молода пара. Російськомовні.
Дівчина взяла великий попкорн.
Але попкорну не їла і плакала в кінці.
Самого мене пробило....
Вдала музика.
Головний "русскій" — уособлення всіх "русскіх".
Сто відсотків перегукується із сучасністю.
На фільм варто піти.
Ні, не так.Треба піти.
Набагато краще за американську "жуйку", "комедії про жопу" і дебільні серіали про сватів.

А авторам треба продовжити роботу і зробити нормальну телеверсію на дві серії, де довести фільм "до розуму".

Насамкінець попрошу вас зробити мені послугу і проголосувати за мене (поставте 5) як сценариста отут- https://delo.ua/business/rates/rating-cinema/id/li...

Вам не важко, а мені приємно.

Дякую