Дуже добра стаття вийшла у Тараса Сорочака про «синдром малоросійства». 
Про те, що діти ( і дорослі теж) до цих пір живуть і мислять в категоріях «русско- совєцького світу», його наративів, фільмів, мультфільмів, і т.д. І не знають нічого про світову культуру. Навіть наших сусідів не знають.
Оповідь про хлопчика, який запам'ятав Львів тому що там знімали совєцькє кіно про мушкетерів.
І всі ми,насправді, теж такі . Мислимо категоріями і спогадами «совка» і русской культури з пушкінами- толстоєвськими до цих пір.
Це все ніби вірно, але точка звертання автора зміщена дещо не в ту сторону.
Не туди б"єш , Іване.(с)
Нє, все правильно написано.
Але це ніякий не "ген малоросійства" і не "синдром".
Це результат.
Вірусне програмування. Своєрідний "ковід малоросійства".
Результат цілеспрямованої діяльності.
Яка велася і ведеться зараз. Діяльність на знищення і замовчування всього українського, ну і "не російського" в принципі.
Ви знаєте, що діти реагують на перший рухомий об"єкт і визначають його як свою маму? Є відомий експеримент, коли каченятам підклали м"яч, і вони бігали за м"ячем як за качкою.
Те ж саме відбувається і в мові і культурі.
Той же принцип. Це коли діти чують чужу мову в дитсадку, з екранів і в смартфонвських мультиках.І в чужу культуру вливаються. Бо їм "підкладають м"яч" замість мами.
І ця штука відбувається автоматично.
Через інформацію , розваги і освіту.
Через йоканих "звьозд" і ведучих, які питомо україномовні, але киздять виключно русскім язиком в тілівізорі.(а коли кокошнік носити стало з початком війни не комільфо, то одразу і українську згадали , і пісеньок українських намутили. Бо , крийБоже, ще забудуть на гребені антиокупаційного хайпу).
Єдиний прорив у цьому і єдиний плацдарм- це український дубляж фільмів. Просто тому, що мосфільм не може протистояти Голівуду про якості і "інтересності". А український дубляж на порядок кращий ( іноді за оригінал).
Все решта — заповненість інформаційного поля, шоу бізнес, освіта, і т.д. тупо російськоцентричне.
Всі чули "мову на хліб не намажеш"? Якщо чесно так хочеться переі&ати за ці слова через всю морду ломом. Бо коли є "мова", то і є що на хліб мазати.Це аксіома, доведена в 1933 році, коли в окупованій русскіми Україні з голоду їли власних дітей, а із неокупованого заходу України люди перекидали через кордон мішки із борошном, в надії що врятують хоч когось.
А коли замість мови "какая разніца", то є русскіє танки, Голодомор і Буча. Бо "мова"- то не просто спосіб передавання інформації , але і спосіб мислення, формування ментальності і способу життя.
Сократ казав: "Заговори, щоб я тебе побачив". І це важливо що ти скажеш- "Паляниця" чи "сукаблянафуй".
Щоб знати куди стріляти.
А нам розказують "какая разніца".
Оце і є та діяльність. Свідома чи ні, за гроші , чи за рахунок "корисних ідіотів".
Особливо це стосується дітей. І спрямовано на них.
Це коли на "перших дзвониках" вмикаються "русскіє пєстні" про школу і аднакласніков, бо інших нема.
Це коли в український дитсадочок приходять "аніматори" із своїми "Рєбята! А давайтє паіграєм в міньйонав!"( а діти виправляють , що це "посіпаки". Сам чув.).
Це коли україномовна мама вмикає дитині мультик про Машу і мєдвєдя . Бо українських немає.
Не думайте що це випадковість.
Це скоординовані дії по недопущенню українців до їх культури.
Достатньо 25 років такого "недопущення", і народ зникне. Не буде кому боронитися.
Кубань знаєте? За час життя одного покоління нащадки запорозьких козаків стали імперськими "русскімі казачками". І тепер нищать українців. Гірше ката свої діти неньку розпинають(с).
Це все не випадок. Це чіткий план, в якому кожен учасник і виконавець має своє завдання. Він може не усвідомлювати своєї ролі, думати що це його кредо, вірити у свою "корисну роботу", творчість, свободу журналістики, і т.д.
Але їх всіх "ведуть" і заохочують. Кого психологічним і інформаційним впливом, кого грошима, кого доступом до телевізора, кіно, популярності. Не будеш говорити па русскі- не будеш мати роботи, кар"єри і т.д.
Спостерігав як навіть найпатріотичніші україномовні артисти називають себе "лігосмЄшніками" і співають російською. Бо як скажеш "ліго смІшник", то викинуть нафіг з тєліка.( це просто ілюстрація)
Цілі пропагандистські інститути працювали і працюють(!!!) над цим ще з совка( ви думаєте всі ці анекдоти "про Вовочку", "русскіх і пєндосов", "поручіка Ржевсково", і т.д., придумав народ?, а романи серії ЛІТРПГ пишуть талановиті русскіє пісатєлі?). І ніде вони не поділися, і фінансуються більше ніж щедро. Мільйони і мільярди вливаються в російсько-імперське книговидання, мультиплікацію, кіно, радіо, телебачення.
Все це називається пропаганда.
Ще один невидимий фронт.
Сам особисто стикнувся з ним, коли закрили мою дитячу програму, одразу після того, як виявилось, що вона має шалену популярність серед українських дітей. Мало того що закрили, так і знищили вже записані випуски, на які були потрачені гроші. А натомість в ефір пішло що? Правильно- русскоязично і русскокультурне ги-ги камеді дизель шоу( і це в 6 ранку(!!) . Для дітей.
Це просто ілюстрація як воно працює.
Помітили- викосили. І так всюди.
Лакуни в українському інфопросторі створені штучно.
І туди закачується "русскій продукт".
Натомість цвітуть і пахнуть маші-мєдвєді- багатирі русскіє.
Фільми, пропаганда, мультики, кокошніки ідуть потоком.
Музичні редактори фм станцій отримують доплати за кожну русскую пєсню.
Ви не пам"ятажте, а я пам"ятаю , як вчителі русского язика в українській школі отримували офіційну добавку до зарплати в 50%. Це все із тої ж опери. Імперсько- російської.
І не вина того хлопчика, що мислив категоріями совєцького кіно про мушкетерів, і не малоросійство. Не вина.
А наслідок.
Допоки українські кінематографісти будуть гризтися між собою за фінансову кістку, щоб зняти українське кіно( фактично один- два фільми за своє творче життя і все.), а фінансування буде йти на русскокультурних сватів-псів- іт.д., то так і буде.
Те ж і в освіті, і в інших сферах інформаціійного наповнення життя.
Окупанти перших знищують вчителів і вихователів дитсадків.
І міняють таблички з назвами міст.
Акцент у автора зміщений до нас, споживачів-жертв цієї пропаганди, Жертв.
Не самі це ми обирали. Нам втюхали і втюхують це лайно насильно.
Прикриваючись комерційним успіхом, чи щось подібне.
За цією логікою найкраще знімати порнографію і продавати наркотики- шалений комерційний прибуток гарантовано.
Але на те і держава, щоб підтримувати своє.
Ну та це в ідеалі.
А українське(і світове) надбання тримається на плечах навіжених вар"ятів-патротів-волонтерів(як я, вибачте). Без підтримки, без грошей, через шалений спротив. Єдиний плюс, що вони не залежать від " русскіх менеджерів". Але також і не мають доступу до слухачів-глядачів-споживачів в "промислових масштабах".
І поки йде війна і оборона України, всі ті "русскіє менеджери" продовжують працювати на своїх місцях.
Це машина, яка не те що не зламана, чи не зупинена, а навіть не виявлена і не "засвічена".
І вся ця війна готувалася в першу чергу не танками і "іскандерами", а саме цією ідеологічною машиною, яка невтомно працювала всі ці роки, і створювала "русскій мір" в Україні.
Окупанти тому і полізли, бо розраховували саме на поширення русского міра і промивку мізків українців. Бо "какая разніца" , коли і там і тут однакова маша і мєдвєдь з толстоєвським і "сватами"?
Окупанти знають добре "в чому сила". Тому перше що роблять- міняють таблички на російські, ставлять совкові пам"ятники і примушують вчителів переходити на російську мову.
А ми обговорюємо чи не образиться часом якийсь зросійщений Нікалай , чи Сєргєй за "любимий з дєццтва" бюстік Пушкіна,«площадь Пабєди" і московських попів з Моргенштерном наперевіс.
Все починається з першого кроку.
А перемога- з розвідки і правильного бачення.
Нам зараз треба "побачити" цю машину, окреслити, зрозуміти. І не вестися на замилювання очей, маскування какаяразніци і викривати і протидіяти.
Ворог страшний тоді, коли його не бачиш.
А у нас, як у казкової чотириокої собаки (з білими бровами) на ім'я Видій, яка "бачить" відьом, теж чотири ока. Два ваших і два моїх і таких як я непродажних вар"ятів.
Покажемо , якшо шо.
А ви дивіться, слухайте, читайте і думайте.
Думати і розуміти- головне в цій справі.
Як і у війні.
І , замість жалітися на наше "малоросійство", треба "в консерваторії" підправити. І все малоросійство зникне дуже швидко.