site.ua
топ-автор

Батько казав: "Як зранку себе не похвалиш - цілий день як дурний ходиш!".)))

У Рея Бредбері в його "Марсіанських хроніках" мені набільше всього подобається оповідання про чоловіка, який все життя їздив по пустелях Марсу на мотоциклі з коляскою, в якій лежала лопата і саджанці .Чоловік багато років садив і садив дерева. Садив , і їхав далі не оглядаючись.

А коли оглянувся - то за його спиною стояли ліси Марса - зеленої планети ,вкритої деревами, які він посадив. Людина створила нову планету. Придатну до життя.

Мені сьогодні 55 років.

Час оглянутися.

І за моєю спиною теж придатна до життя планета, яка називається Україна.

Звучить пафосно, але сьогодні мені то можна вибачити.)))

Я вже й забув коли поставив собі ціль відродити українську казку.І навіть не казку, а скоріше міф.

Бо саме на міфах зростає і формується нація. Саме так.

Свідомо поставив ціль.

Розказував, писав, вигадував, переповідав,ставив вертепи і спектаклі,знімав кіно і мультики.

Всюди. Після роботи, і у вихідні дні, день за днем. В Україні і за океаном. Для тисяч слухачів на фестивалях ,сотень в поточних аудиторіях університетів і однієї дитини в лікарні.

На пляжі, в дитсадочку, в школі, на будові, на радіо і телебаченні. А тепер на фронті.

Вода камінь точить. А слово творить.

Оглянувшись, я бачу дорослих, дітей, ба навіть уже дідусів і бабусь з онуками, які виросли на моїх казках, оповідях, виставах, вертепах,програмах і міфах.

І виросли вони українцями.

Саме вони стояли на Майдані із дерев'яними щитами і віталися зі мною, а я бачив з-під балаклав очі тих дітей, які слухали мої казки на фестивалях.

Саме вони пішли добровольцями на фронт і дзвонили мені серед ночі з окопів під обстрілами і просили розказати казочку для всього бліндажа.

Саме вони приводять своїх дітей і онуків на мої виступи, запрошують мене в школи і університети.

Вони підходять на вулиці і дякують мені. От просто так.

Саме вони- справжня еліта і майбутнє України.

Справжній народ.

Не те бидло, що сито плямкає вкраденим і набиває золото і діаманти в сейфи,не те бидло, що вигрібає останнє з України в офшори і чужі країни, не те бидло, що продається на виборах за гречку, гроші, чи обіцянки і тягне нас в совок і уззкій мір.

А українці, виховані на українських казках, міфах, на українському Слові.

Вибачте , але сьогодні мені можна так сказати.

Мені це вдалося.

Пам'ятайте це, коли вам будуть розказувати з екранів ,що ви ніхто і нічого не значите.

Це просто обман, щоб ви не прокидалися.

І один у полі воїн.

А один воїн вартує тисячі боягузів і продажних шкур.

Пам'ятайте це і не здавайтесь, не опускайте руки!

Ми їх перепремо !

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація