Зима, чутно псів і воронів. Наближаються вороги і кажуть здаватися, потім волають жінки. В цей час четверо чоловіків, слухаючи все це, палять папери і моляться. Врешті один починає грати на скрипці танго, інші тихо підспівують, сидячі.

1

1980-ті, Львів, тоді був дефіцит товарів і для отримання, наприклад, книг, треба було мати корисні знайомства в книгарні. 

Молоді люди не дуже пристосовані до життя, тому потрапляють часто у негоди. Мирко Ярош вирішив побратися на Ромі, бо йому подобалось з якою цікавістю вона слухає вірші поетів, котрі він зачитував. Після університету вони одружилися і жили у батьків.

Ярош мав сина, навчався в аспірантурі і вчителював, але це не приносило грошей, лише натяки від батьків, що мало заробляє. Також він досліджував тексти стародавніх цивілізацій Близького Сходу. Важливе місце відводилось дослідженню арканумської літератури. Проте сім'я його зацікавлення не розуміла. Та й йому самому набридла рутина і побут, через те він глушив свої емоції вином. Вирішив виділяти більше часу науці і так звільнився зі школи. Він зняв квартирку на Майорівці і займався наукою.

Від тітки Люцини Ярошу дістався будинок в Кривчицях з великими запасами їжі і антикваріатів. Тітка варила конфітюри з ягід і заснула, отруївшись газом, проте від нестачі повітря побачила свого нареченого поляка, який давно зник на війні.

А

Ярош згадує матір і як вона львівським говором кличе його зранку їсти манну кашу. На каші він медом малював пейзажі, а потім руйнував їх, зїдаючи.

Тата звали Олександр Барбарика, він і батьки Ярошевих друзів загинули під базаром, коли Ярошу було 4 роки. Під час розстрілу засуджені вояки співали «Ще не вмерла Україна!».

В школі вивчали цей вчинок і діти шукали на малюнку в часописі своїх батьків. А матері Яроша, Йоська, Вольфа і Яська познайомилися на Янівському цвинтарі, це допомогло дітям затоваришувати.

Йосько був слухняним дитям, меншим за інших друзів і жидом. Його матір прозвали «пані докторова», бо чоловік був аптекарем.

Вольф – німець, добрий, дужий, найстарший, майстрував різні іграшки.

Ярош вважав себе звичайним, проте відзначив свої виразні сині очі.

Ясь – поляк. Був худий, прудкий, цікавився пригодницькими книгами.

Якось діти випустили зі звіринця сумного орла. Про те, що він зник було у всіх газетах і керівники вирішили найняти охоронця.