Дорогі мовні активісти, я Вас вітаю. Міністерство освіти нас надурило. Міністерство розвело, як котенят, всіх небайдужих людей з різних партій та позапартійних, які мітингували під Міністерством освіти за розширення впливу української мови в школі. Розвело активістів, які вели чотиригодинну баталію з міністерством в залі засідань за правки до законопроекту про освіту. Розвело тих, які переживали, дивлячись пряму трансляцію цієї баталії в інтернеті. Розвело всіх, хто вітав один одного з маленькою перемогою, бо добилися затвердження наших правок до Законопректу про освіту, ст 7 Мова освіти про розширення застосування української мови в закладах освіти. Правок в міністерстві освіти ми добилися, от тільки міністерство до комітету освіти ВРУ на затвердження надіслало не наші поправки, здобуті в ратному бою, а свої, узгоджені з кишеньковою громадськістю.
Але все по порядку.
Шановні друзі. Я повернулася з бану. Мабуть дуже на трохи. За місяць бану пройшло купа подій на політично-мовному ґрунті. Щоб я не могла Вас інформувати про їх перебіг, хто про що красиво говорить, а потім некрасиво голосує чи прописує в законах, мені двічі видаляли акаунт на фейсбуці. «Громадськість» з мене ліпить образ істерички, радикалки, провокаторші, яка хоче провалити закон. Зі мною воюють «громадські» організації Шамайда «Простір свободи», Оснач «Відсіч», Матис «И так поймут» та їх прихильники Кобєлєв, Чепура та інші їхні друзі. Ці ГО вступили в зговір з владою і не пропускають наші намагання добитися розширення української мови в Законопроекті про освіту та в Законопроекті про мову. Говорять вони у фейсбуці гарно — про захист української мови, однак просувають в кабінетах до затвердження і ухвалення зовсім не українське.
Я не знаю, чому вони так роблять і чим керуються, як приклад їхньої антиукраїнської змови, викладаю документи, які вчора надіслало Міністерство освіти в Комітет ВРУ. СЬОГОДНІ о 14.00 ці документи будуть затверджуватися на засіданні комітету освіти ВРУ за участі так званої громадськості, міністерства освіти, комітету освіти та нас, активістів, що виборюють українські права. Зверніть увагу, перший заступник міністра освіти В.Ковтунець у супроводжувальному листі пише, що міністерство надсилає в комітет свої міністерські правки, узгоджені з громадськістю (Шамайда, Оснач, Кобєлєв, Чепурко та опосередковано Матис, який повністю поділяє та підтримує думку зазначених).
Заступник міністра в листі пише, що наші правки, які покликані ввести в школах для меншин додаткові предмети українською мовою, бо в таких школах українська майже не вивчається – ПРАВКАМИ РАДИКАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ і пояснює, чому їх затвердити не можливо. «…Відсутність належного кадрового, навчально-методичного забезпечення». Ви це серйозно? Ви не можете видати вказівку, щоб природознавство велося не мовою меншини, а українською, за тими підручниками, що вже є? Мало підручників? Спустіться на землю, половина дітей користуються планшетами з електронними версіями підручників, бо 15 кг рюкзак з друкованими книгами не можливо підняти. Кадрів немає? А Ви якою мовою, я перепрошую, готуєте вчителів? Чи в нас безробіття вже подолане?
Якщо у вас, дорогі читачі, вистачить сили дивитися чотиригодинну битву між міністерством і активістами за ці правки до законопроекту про освіту, стаття 7 мова освіти, і як активісти в кінці наради свої правки до Законопроекту про освіту таки узгодили з першим заступником міністра освіти В.Ковтунцем, то Ви побачите, що посеред наради провладна громадськість встає і з незрозумілих причин виходить, залишивши поле бою. Сьогодні, почитавши, якого листа надіслав перший заступник міністра В.Ковтунець до Комітету освіти, стає зрозуміло, чому «громадськість» тоді втратила інтерес до наради, чому замість узгоджувати свою позицію з вимогами зали, побігла виставляти у фейсбуці непривабливе відео і потішатися: дивіться-яка-Ніцой, яка після трьохгодинних мордувань свариться на Заступника міністра, щоб не переносив нараду ще й на завтра, щоб припинив катувати українців багатогодинними розмовами про неможливість підсилення української мови в закладах освіти і негайно ставив правки на голосування.
Ось уривки відео з наради. Не знаю, чи вистачить у Вас часу його дивитися. Там більше трьох годин. І це не вся нарада.
https://www.facebook.com/UAMON/videos/1762344673792103/
https://www.facebook.com/UAMON/videos/1762379963788574/
https://www.facebook.com/UAMON/videos/1762453640447873/
https://www.facebook.com/UAMON/videos/1762482783778292/
Тепер стає зрозумілим, чому громадськість так самовпевнено поводилася. Та тому, що між громадськістю і владою (Шамайдою і Ковтунцем) вже було домовлено, скільки б ті смішні активісти не боронили національні інтереси і права українців (вибачте за пафос), не мітингували під МОН і не засідали в залі МОНу, правки все одно будуть подані не їхні, а міністерські та лже-громадські.
Тепер зрозуміло, що заступник міністра всі ці години наради «узгодження» правок з активістами всього лише грав роль. Постає тільки питання, чому так довго тяглася ця вистава, аж з 16.00 до 20.30.
Щоб не бути голослівною, до листа першого заступника Міністра освіти Ковтунця до Комітету освіти ВРУ прикладаю таблицю. В першій колонці таблиці — формулювання міністерства, які розкритикували активісти і вважють їх антиукраїнськими.
Зверніть увагу на другу колонку. У ній міністерство поправило свої формулювання, покликавши собі на підтримку Шамайду, Оснача і Ко. І надіслало саме ці правки з другої колонки на затвердження в Комітет освіти ВРУ за підписом Юрія Кононенка, директора департаменту середньої освіти, ще одного діяча, який так і не спромігся на мої неодноразові вимоги написати лист до директорів шкіл з поясненнями, що директори не мають права змушувати українських учнів вивчати мову агресора.
Третя колонка. З деякими правками, які не шкодять українській мові, активісти погодилися, проти деяких категорично проти – пояснення в третій колонці, чому не згодні.
В четвертій колонці активісти пропонують свої правки, проукраїнські, але й такі, які враховують інтерес меншини. Ці правки міністерство на нараді узгодило, але в Комітет все одно посилає свої та кишенькової громадськості.
Сьогодні на нараді спробуємо пручатися. Крім мене в робочій групі є притомні люди, однак не знаю, чи наших голосів вистачить проти голосів меншин, громадськості, міністерства, комітету ВРУ.
Пане президенте! Ваші посіпаки служать Вам віддано. Нікого і нічого не бояться. Чітко виконують і дотримуються генеральної лінії. Заслужили на вашу медальку.
П.с. Дорогі друзі, якщо мій акаунт після цієї публікації знову буде забанений, прошу
1. Написати колективного листа адміністрації ФБ на мій захист, що мене цькують.
2. Приходьте в гості на оцю додаткову сторінку, якщо вона житиме.
https://www.facebook.com/%D0%9B%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D0…/
3. Приходьте на ютуб
