У Міжнародний день прав людини часто згадують про політику безбар'єрності – багатовекторну ініціативу з необмеженого доступу всіх груп населення до широкого кола сфер життєдіяльності. Хоча багато з нас звикли розуміти це поняття лише в контексті створення комфортного середовища для осіб з інвалідністю. Але завдяки проєктам Офісу Президента і зусиллям першої леді України рух безбар'єрності та інклюзії отримав новий, безпрецедентний сенс, стратегію і впевнений поступ. І Херсонщина – не виняток.

Зазвичай фізичну складову названої ініціативи озвучують на початку. Це не дивно, адже тільки у нашій області близько половини всіх об'єктів (закладів охорони здоров'я, соцзахисту, освіти тощо) є важкодоступними для маломобільних груп населення. А саме: 18% – повністю безбар'єрними, 36% – частково безбар'єрними і 46% – бар'єрними. Такі дані зафіксував нещодавній моніторинг, здійснений управлінням містобудування та архітектури. Фактично він окреслив позиції, з яких довелося стартувати моїй команді у питанні створення сприятливого життєвого простору.

Інформація була врахована нами і сформована в якості одного з першочергових завдань у роботі. Так, наразі усі об'єкти, на яких триває будівництво чи реконструкція, облаштовуються засобами доступності – пандусами, тактильними й кольоровими елементами. Відповідним чином пристосовуються двері та санвузли. Саме з урахуванням критерію безбар'єрності облаштовувались, наприклад, дитячий садок у Музиківці, Голопристанська гімназія та Новозбур'ївська школа №1.

Щодо сфери культури: тут усі 17 будівель закладів обласного підпорядкування мають пристосовану прилеглу територію для комфортного пересування маломобільних груп населення. Водночас, у листопаді ми розпочали будівельні роботи на пам'ятці архітектури місцевого значення – у Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О.Шовкуненка, де передбачено встановлення ліфтів.

Є напрацювання й у туризмі: минулого року 3 пляжі Херсонщини на Арабатській стрілці приєдналися до участі у міжнародній програмі «Блакитний прапор», яка передбачає створення належного інклюзивного простору. Цьогоріч ці території підтвердили, що відповідають критеріям.

Цифрові бар'єри ми долаємо за допомогою покриття сільської місцевості волоконно-оптичними мережами. У 2021 році за рахунок асигнованої урядом держсубвенції до широкосмугового інтернету підключені 145 об'єктів у 47 населених пунктах Херсонщини. Це дозволяє усім суспільним групам отримати відкритий доступ до цифрових послуг, публічної інформації й інших ресурсів.

Доступність громадського транспорту завжди викликала суперечки, але й у цьому напрямку є про що розповісти. Наразі перевізники області, які працюють на приміських та міжміських маршрутах загального користування використовують 41 автобус, пристосований для людей з інвалідністю. У Херсоні курсують 10 тролейбусів з низьким рівнем підлоги, які обладнані гучномовцями для оголошення зупинок, і 56 автобусів, облаштованих для маломобільних груп населення. Разом з тим, автомобільний і залізничний вокзали, аеропорт пристосовані для безперешкодного доступу та користування особами з інвалідністю. Для їх комфортної посадки і висадки створені спеціальні допоміжні групи, також є у наявності візки.

Рівні можливості та вільний доступ до дошкільної та загальної середньої освіти у цьому році ми забезпечуємо для 3292 дітей з особливими освітніми потребами. Вони навчаються в інклюзивних групах, спецкласах тощо. Для створення сприятливого середовища у закладах загальної середньої освіти облаштовано 55 ресурсних кімнат. А комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дітей проводять 13 інклюзивно-ресурсних центрів.

У бібліотеках та школах обласного центру функціонують інклюзивні театри, літературні та художні проєкти для дітей з особливими потребами, адаптовані екскурсії й інше. А над подоланням суспільної та громадянської безбар'єрності людей для похилого віку працюють «Університети третього віку» системи соцзахисту населення, навчаючи громадян цифровій грамотності, урізноманітнюючи їхнє дозвілля тощо.

Я легко погоджуся з тими, хто скаже, що робота зі створення рівного середовища для всіх верств населення потребує ще багато зусиль влади різних рівнів. Але політика президента і першої леді країни, що конвертувалася у реалізацію Нацстратегії безбар'єрності, вселяє впевненість у пріоритетності цього напрямку й під час подальшої спільної роботи.