Нагадаю, що введення в дію нового Закону про публічні закупівлі відбудеться 19 квітня 2020 року, тож учасникам також потрібно не зволікати й розуміти, на які зміни очікувати та до чого готуватися.
Розглянемо найголовніші з них:
Учасник закупівлі — це…
Згідно з п. 37 ч. 1. ст. 1 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — новий Закон, Закон), учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі — учасник) — фізична особа, фізична особа-підприємець чи юридична особа — резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Детальніше про фізичних осіб як учасників процедури закупівлі читайте в журналі № 4 (79) за квітень 2018 року на стор. 14.
Хто такий переможець?
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 нового Закону переможець процедури закупівлі — учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені в тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Поняття переможця процедури закупівлі в новому законі майже не змінилося, лише з'явилася у визначенні інформація про переможця переговорної процедури закупівлі.
Але додатково в новому Законі з'явилося нове поняття «переможець спрощеної закупівлі» — учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону). Тому ще раз нагадую, що учасникам необхідно готуватися до участі в спрощених закупівлях, які проводитимуть замовники від 50 тис. грн.
Участь у спрощеній закупівлі
Спрощена закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Щоб спрощена закупівля відбулася, достатнім буде, аби участь у ній взяв один учасник. Щоб спрощена закупівля відбулася на конкурентній основі, тобто із застосуванням електронного аукціону, має бути подано не менше двох пропозицій. Також у ч. 13 ст. 14 нового Закону передбачено такі випадки відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагав замовник;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Особливості подання пропозиції учасником
Усі документи подаємо через електронну систему, це стосується і учасників, і переможців.
Також, згідно з ч. 5 ст. 22 нового Закону, замовникам заборонено вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), які подають у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Що нового в кваліфікаційних критеріях?
У новому Законі з'явився новий кваліфікаційний критерій підтвердження фінансової спроможності. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 16 нового Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази й технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) в розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі [пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини].
Нове у ст. 17 Закону: розширено перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі
Весь перелік підстав, коли замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, передбачений у статті 17 нового Закону. У даній публікації хочу сконцентрувати увагу на окремих нових підставах для відмови в участі у процедурі закупівлі. З таких підстав виділю чотири:
- Перша нова обставина — замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» (п. 11 .ч. 1 ст. 17 нового Закону). Детальніше про застосування санкцій читайте в журналі № 8 (83) за серпень 2018 року на стор. 14.
- Друга нова обставина — замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми (п. 12 ч. 1 ст. 17 нового Закону).
- Третя — замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника (п. 13 ч. 1 ст. 17 нового Закону).
- Четверта найцікавіша обставина — замовник може прийняти рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків — протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, то учасникові не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі (ч. 2 ст. 17 нового Закону). Детальніше про відмову від встановлення на майбутнє господарських відносин читайте в журналі № 2 (85) за лютий 2019 року на стор. 16.
Що зможе виправити учасник?
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Отже, будьте пильні при підготовці пропозицій, оскільки не всі помилки та невідповідності можна буде виправляти та не будь-які документи долучити.
Нові підстави для відхилення тендерних пропозицій
Відповідно до ч. 1 ст. 31 нового Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1) учасник процедури закупівлі:
- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, та/або наявні підстави, установлені частиною першою статті 17 цього Закону;
- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовник виявив згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагав замовник, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначив замовник у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, які подав у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
2) тендерна пропозиція учасника:
- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
- викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), яку вимагає тендерна документація;
- є такою, строк дії якої закінчився;
3) переможець процедури закупівлі:
- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
- не надав у спосіб, зазначений у тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;
- не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону.
Як бачимо, підстав для відхилення стало набагато більше, тому необхідно бути обережними та сумлінно готуватися до участі в закупівлі.
Що нового в договорі про закупівлю?
Звертаю увагу переможців, що, згідно з ч. 2 ст. 41 нового Закону, переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та в разі, якщо про це було зазначено в тендерній документації/ оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи цього вимагав замовник під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Якщо переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є об'єднання учасників, то копію ліцензії або дозволу надає один з учасників такого об'єднання учасників.
Наостанок бажаю всім учасникам успіху та завжди вигравати в закупівлях. І, звісно, в цьому вам допоможе редакція журналу «Радник в сфері публічних закупівель» — наші професійні навчання, публікації, поради й консультації. Детальніше про кожну нову зміну читайте в сотому випуску журналу № 1 (100) за січень 2020 на стор. 35.
Крістіна Бєлякова, керівник редакційної колегії журналу «Радник в сфері державних закупівель»
