- Суворовкіна, значит, зняли і призначилі Герасіма? Так він же дебіл. Му-му! Нанодерпалец!
- Хі- хі. Как говоріцца – «подобається, не подобається, терпи, моя красунє», хі-хі.
Да, іщьо забуф наповнить – (шепоче у вухо) ...ой же нім зачітувався. Казаф, шо чуть лі ні гєній, шо всі єво труди с олівчиком читаф.
- Так ти гаворіш, казаф, шо всі його труди читаф?
- Да-да! Читаф! І єщьо олівчиком закреслюваф!
- Так ти гаворіш, ним зачітувафся!
- Да-да! Читаф усьо, що той колі-нібуть пісаф!
- А мене він читаф? Мою збірку томоф!
- Да-да! Ні-ні!
- Готуй звірнєня! Тільки так натужно готуй, шоб ні одна миша, ні одна кріса більше нікагда, ні слова, ні півслова, нігдє. Зрозуміф?
- Зрозуміф, акакже. А шо заставка?
- Заставку я біру на сібя. Хто тут в конці конця главний?
- Народ!
- Правільна!
