ОСББ страшна штука, скажу вам.

Страшна у безжальності своєї справедливості.

Всі рішення в ОСББ ухвалюються більшістю.

Сила народу – в його єдності.

 

Казка про ОСББ

В ОСББ якось обирали  собі голову.

Один кандидат закликав оновити всю погнилу ще з радянських часів систему труб. Миршавенький такий був кандидатик. Невиразний. Агітки недолугі розклєював у під'їздах, чим псував зовнішній вигляд дверей і розводив сміття.

Другий кандидат – молодий, енергійний. Жінкам подобався. Молодь його любила.

Програма в нього була близька народу – «Розумне телебачення в кожну квартиру».

Так і є. Не кожен же вечір сидиш втупившись в радіатор. Що тут пояснювати.

На загальних зборах ОСББ переважною більшістю голосів обрали другого.

Народ скаже, як зав'яже. Хай чабан, усі гукнули, за отамана буде.

Прийшла зима. З нею — несподіваний холод.

Однієї підступної, вороже морозної ночі порвало труби опалення. Будинок «став».

Члени ОСББ кинулись до телевізорів. Допоки не нових, не розумних – вже в кого який був.

Голова ОСББ виправдав покладені на нього високі сподівання. Кожні чотири години

звертався він до членів з  промовами, в яких пояснював складності зимового періоду і бажав всім у помешканнях 16 і п'ять.

Не їв і не спав. Писав до райради, міськради, облради. Навіть у Найверхню Раду і в Раду Рад писав. Вимагав, переконував, запевняв, наголошував, підкреслював, вважав, анонсував, заявляв.

Змарнів. Лиця нема.  Ані хвилинки вільної аби поголитись, чи сорочку випрати. Вивчав документи, проводив засідання, міркував — все для людей.

Потужними зусиллями голови ОСББ, всім світом, від Аляски до Ямайки, радіатори якось прокинулись від холоду.

Звеселився і зрадів увесь народ. І полинув до екранів дивитись звернення.

Голова щиро подякував квартирантам за підтримку, за мужність і витривалість у важкі часи. Пообіцяв і надалі наполегливо боронити права квартирантів.

«Холоду не вдалося нас зламати. Сьогодні вже в кожній оселі майже 16 і п'ять. І це лише початок. Разом ми досягнемо нашої мети. Розумне телебачення прийде в ваш дім.»

«Ура!» — пролунало в кожній квартирі – «Слава!»