У наші дні, коли війна ведеться не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі, надзвичайно важливо розуміти, як працює пропаганда. Особливо дивним є те, що серед тих, кого російські медіа активно використовують для своїх маніпуляцій, опинився військовий. Це викликає багато запитань і розмірковувань. Проте, давайте розглянемо конкретні приклади трьох українських публічних осіб, які стали героями російської пропаганди: Мар'яна Безугла, Ігор Лапін та Олег Соскін. Незважаючи на всі відмінності, між цими трьома особами є багато спільного, що робить їх зручними інструментами для російської пропаганди.

Мар'яна Безугла, депутатка Верховної Ради України, останнім часом стала джерелом численних новин для російських ЗМІ. Її критичні висловлювання щодо українських чиновників та військових часто використовуються для підсилення негативних наративів про українську владу. Наприклад, коли вона говорить про корупцію чи недоліки в управлінні, це одразу підхоплюється російськими пропагандистами та використовується для створення враження, що в Україні панує хаос і безлад. 

Але найбільш цікавою фігурою у цій трійці є Ігор Лапін, колишній військовий і народний депутат України. Його висловлювання та інтерв'ю стали улюбленим матеріалом для російських пропагандистських каналів. Лапін, здається, постійно критикує то українське військове командування, то  політичне керівництво. Коли він говорить про внутрішні конфлікти чи про те, що якісь українські генерали не здатні ефективно керувати армією, це надає російським медіа чудовий матеріал для поширення панічних настроїв і підриву довіри до української влади. Його виступи створюють враження, що всередині українського військово-політичного керівництва панує розкол і недовіра, що послаблює моральний дух і єдність українських захисників.

Олег Соскін, колишній радник двох президентів України та відомий економіст, також став улюбленим експертом для російських пропагандистів. Його критичні заяви про економічну ситуацію в Україні часто використовуються для створення негативного іміджу українських реформ. Соскін активно поширює панічні настрої й песимістичні прогнози, що підсилює позиції російської пропаганди. Його висловлювання про те, що Україна стоїть на межі економічного колапсу, додають масла у вогонь дезінформації, що лунає з російських телеканалів.

Всі ці три фігури, свідомо чи несвідомо, стають інструментами російської пропаганди. Вони підривають довіру до української влади, сіють розбрат і паніку серед населення. Це значно послаблює національну єдність і здатність країни ефективно протистояти зовнішній агресії. В умовах війни інформаційний фронт є не менш важливим, ніж бойові дії, і кожен, хто працює на ньому, має усвідомлювати свою відповідальність перед державою та народом.

Так, зокрема, діяльність Ігоря Лапіна викликає особливу тривогу. Його критика українського військового командування в умовах війни не лише деморалізує військових, але й надає російським медіа потужний інструмент для дискредитації всієї української оборонної стратегії. Кожне його слово, яке транслюється в російських новинах, множить сумніви та розчарування серед тих, хто вірить у перемогу і майбутнє України.

Незважаючи на різні професійні шляхи, особисті амбіції та форми діяльності, всі троє – Безугла, Лапін та Соскін – демонструють схожі риси. Вони використовують своє положення і популярність для поширення критичних висловлювань, які підхоплюються російською пропагандою. Це їх об'єднує в одному: їхні слова та дії мають потенціал завдати значної шкоди Україні, підриваючи її внутрішню стабільність та міжнародну репутацію.

Отже, варто пам'ятати, що слова мають силу. І в умовах, коли країна перебуває у стані війни, кожне необережне висловлювання може мати серйозні наслідки. Тому важливо бути обережними й відповідальними за свої слова, розуміючи, що на кону стоїть доля всієї нації.