Для початку давайте з'ясуємо, наскільки смертельним є правець, якщо люди не захищені від нього вакциною. Наприклад, в Англії у 50-ті роки смертність від правця складала приблизно один випадок на мільйон населення (за рік). Це до початку масової вакцинації (яка розпочалася 1961-го року). Тобто ще п'ятдесят років тому було можливим досягти достатньо низького показника смертельних випадків через правець.

На сьогодні, певно, ця цифра могла б бути ще нижчою... Але давайте візьмемо її такою, як вона була 50 років тому у Англії та приміряємо на українське сьогодення.

Отже при одному смертельному випадку на мільйон населення та при населенні сорок мільйонів, в Україні можна було б очікувати 40 смертельних випадків щороку. Для уникнення цього ВОЗ рекомендує робити шість щеплень від правця: три впродовж першого року життя та ще три з інтервалом не менше чотирьох років.

В Україні народжується десь від 400 до 500 тисяч дітей на рік. Якщо кожному з них треба зробити шість щеплень, то це означає, що кожного року загалом треба зробити від 2.4 до 3 мільйонів щеплень. Давайте візьмемо для певності нижню межу — 2.4 мільйони.

Може щеплення призвести до ускладнень та навіть до летального випадку? Так, вірогідність існує. І якщо 2.4 млн. щеплень призведуть до 40 смертельних випадків, то вакцина виявиться так само смертельною, як сам правець. Тобто якщо на 60 тисяч ін'єкцій одна з них або більше виявляються фатальними — то вакцина є так само або й більш смертельною, ніж хвороба, від якої вакцина має захищати. Тобто вакцинування в такому випадку забирає життів більше, ніж рятує.

Отже, перед тим, як рекомендувати певний препарат в якості засобу масової вакцинації, треба впевнитись, що він не призводить до одного або більше смертельного випадку на 60 тисяч ін'єкцій. Яким чином це зробити?

А яким чином взагалі досліджуються побічні ефекти вакцин? Беруть 200 піддослідних, роблять щеплення, спостерігають, записують результати. Та чи дасть такий експеримент відповідь на наше запитання? Ні. Якщо ймовірність летального випадку 1 на 60000, то ймовірність відсутності летального випадку серед 200 ін'єкцій — 99.7%. Тобто експеримент з двома сотнями піддослідних скоріш за все не виявить смертельної небезпеки. Навіть якщо зробити сто тисяч ін'єкцій впродовж експерименту — є вірогідність 20%, що всім піддослідним пощастить і летального випадку не трапиться.

Таким чином, до експерименту треба залучити декілька сотень піддослідних (бажано тисяч 400 хоча б), щоб визначити — чи не являється щеплення від правця більш смертельним, ніж сам правець. Звичайно, жодна компанія виробник вакцин не проводить таких масштабних досліджень — це вимагає великих витрат.


А отже висновок. Через те, що смертність від правця низька (навіть без застосування вакцин), жодна з компаній виробників вакцин не може вам гарантувати, що щеплення від правця є менш смертельним, ніж сама хвороба.


Чи стосується цей висновок інших хвороб? Наприклад, кору? Беремо знову статистику по Англії. Смертність від кору впала до 1-2 випадків на мільйон населення ще до початку вакцинації. Потрібно провести експеримент із 100 тис. піддослідних, щоб визначити, чи MMR є менш смертельною, ніж кір. Проводять виробники MMR такі досліди? Запитання риторичне.


Аналогічно і по іншим захворюванням. Досягнення науки зробили ще до вакцинації смертність від інфекційних захворювань настільки низькою, що виробникам вакцин надзвичайно важко довести безпечність своїх вакцин.


Хоча виробники цим і не переймаються. Виробляють та й усе — чомусь ніхто від них жодних доказів та досліджень не вимагає.