Чи може Міноборони та інші держоргани під час корупційного скандалу управляти націоналізованим майном?
Козлам — капусту
Після історії з закупівлею їжі для армії за завищеними цінами міністерство оборони перевірять і по іншім тендерам. Як повідомила представниця парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла, найближчим часом народні депутати розглянуть питання дотримання законодавства при постачанні озброєння, боєприпасів, речового забезпечення, паливно-мастильних матеріалів тощо. Причина такого хвилювання зрозуміла.
За оцінками керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, лише на угоді на закупівлю харчів на 13 млрд грн «пиляють» близько 4 млрд. За його словами, договір укладено «з типовою корупційною „прокладкою“ ТОВ „Актив компані“ зі статутним капіталом у тисячу гривень і юридичною адресою у Києві, за якою зареєстровані інші сумнівні фірми. „У 2021 році податкова анулювала їй свідоцтво платника ПДВ (через відсутність постачання і ненадання декларацій)“, — зазначив Шабунін.
Відповідальним за замовлення яєць по „17 грн за штуку“ був директор департаменту держзакупівель зі славетним ім'ям Богдан Хмельницький, у якого влітку проводили обшуки по справі щодо розкрадань 580 тис. доларів на амуніції для військових, нагадав громадський діяч.
Міноборони спочатку все заперечувало, пояснило розбіжність між контрактними та ринковими цінами включенням послуг на транспортування та наявністю різних сортів картоплі. Напевно, натякали на елітні види — а що, не лише Лукашенко у бараболі тямить. Журналістам, які перші підняли тему, загрожували розслідуванням СБУ. Але врешті решт звільнили, як би це не звучало двозначно, Богдана Хмельницького та профільного заступника В'ячеслава Шаповалова. Останньому, до речі, подякували за проведені реформи.
НАБУ по цій всій історії проводить розслідування.
Але є ще один напрям, про який перевіряючи можуть забути.
Нелогічна логістика
Цікаво, а чи буде перевіряти парламентський комітет роботу Сил логістики ЗСУ на їхнього командувача Олега Гуляка, наказами якого 6 листопада 2022 року примусово відчужено майно 5 великих компаній. Складається враження, що військові логісти дивно сприймають поняття управління відчуженим майном. У керівництво тієї ж „Укрнафти“ входять люди, які не мають жодного відношення до оборонного відомства. То Гуляк виконує функцію зіц-голови Фунта?
Питань накопичилося багато. Пройшло майже 3 місяці, напевно, вже щось зробили у націоналізованій п'ятірці для роботи на армію. Скільки замовлень на військові тягачі розмістили на „АвтоКрАЗі“, на енергообладнання — на „Запоріжтрансформаторі“, на двигуни — на „Мотор Січі“?
Який обсяг нафтопродуктів передала у війська „Укрнафта“, що, якби вірити тіньовому керманичу енергетиці з офісу президента Ростиславу Шурмі, до націоналізації відмовлялася це робити? Скільки коштуватиме відновлення роботи „Укртатнафти“, хто заплатить за це і хто відповідатиме за витрачання коштів?
Чому Наталія Бойко пішла з наглядової ради компанії заради аналогічного поста у НАК „Нафтогаз України“? Більше шани, премій, завдання іншого рівня чи менше ризиків бути втягнутою у можливі післявоєнні „розбірки“ з правомірності управлінських рішень по найбільшій нафтовидобувній компанії?
Поки можна констатувати, що є багато балачок на публіку та непрозорих бізнесових процесів.
Різдвяне розчарування
„Укрнафту“ можна поки назвати різдвяним розчаруванням. Компанія так багато заявляє про прозорість, що може потрапити до Книги рекордів України. Проте перші великі тендери початку року змушують сумніватися у щирості цих слів.
Електроенергія на 2023 рік. Всі лоти зв'язані з однією бізнес-групою. На закупівлі у понад 2 млрд грн „економія“ становила лише 1% або 21 млн грн. При цьому 99% замовлення отримають дві компанії.
