🗜Мобілізація стає інструментом боротьби за майно та тиску на власників.
На колишній «Криворіжсталі» (ArcelorMittal) скаржаться, що на заводі у Кривому Розі під броню підпадають лише 10% робітників, які при цьому мають бути старше 35 років та брати участь у безперервному циклі виробництва. Підприємство втратить кожного третього робітника. Готуємося до націоналізації заводу за прикладом Казахстану?
Про дефіцит кадрів згадує й СКМ у своїх рекламних текстах. Чи допоможе держава забезпечити компанії бронь, ймовірно, залежатиме від політичної позиції її власника.
Відомо про негласні вказівки зосередитися на мобілізації з пристрастю на Полтавському ГЗК ворога влади номер 1 Костянтина Жеваго. Щомісяця в рекрути тут забривають по 20 осіб. Забрали вже майже 800 фахівців, або 20% персоналу. І всі рідкісні фахівці.
🕸Проте зловживання з мобілізацією в операторів ГРМ — чи не найбільш системні. Відомі багато прикладів, коли нові керівники змушували працівників облгазів переходити до місцевих філій неприродної монополії — «Газмережі» групи «Нафтогаз» під загрозою зняти з них бронь.
Монополія переманює рабсилу робсилу з інших регіонів під гарантію броні, хоча не має таких повноважень. В результаті спеціаліст змінює місце роботи, але все одно підпадає під призов, адже «новачків» легше «злити» в такі часи, ніж «рідних» колег.
Зрозуміло, що «Газмережi» зникнуть після зміни політичної ситуації, так само як і попередник — «Нафтогазмережі», а керівники фірми довго ходитимуть давати свідчення. Але подальша доля перебіжчиків-"гастарбайтерів" нікого вже не цікавитиме.
Натомість є непоодинокі приклади, коли на посади, що дають пільгу від армії, у "державному драйвері" призначають родичів чи знайомих. Іноді просто "за гроші" звільняють від призову, як, наприклад, у "Кіровоградгазі".
