Ситуація навколо заміни приватних операторів розподільних мереж (ГРМ) на єдину державну компанію може дійти до Конституційного суду, вважають експерти.
Спроба «націоналізувати» цей бізнес відбувається на основі закону про ринок природного газу від 2015 року, що дозволив не платити оренду за газові труби лише компаніям державного сектору. При цьому приватні оператори не мають достатньо коштів, аби підтримувати та розширювати газову мережу та ще сплачувати платежі державі за користування майном.
Під час приватизації облгазів це питання не стали вирішувати через його складність. Приміром, треба було провести інвентаризацію мереж та розв'язати проблему власності щодо спірних ділянок, що їх нараховується до 40% загальної кількості.
Пропозицію операторів включити орендні платежі в тариф на розподіл газу наразі не підтримує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Науковий співробітник НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук Ірина Селіванова вважає, що ситуація потребує ретельного аналізу. «Держава є одночасно і законодавцем, і власником майна. Як законодавець держава визначає правила і для державної власності. Як на мене — це конфлікт інтересів», — висловив вона думку в бесіді з «Група 41».
Проте фахівець нагадала, що питання особливого підходу до різних форм власності та його впливу на конкуренцію вже виникали. Як приклад вона навела рішення Конституційного суду від червня 2003 року N 11-рп/2003, яким визнано за державою право встановлювати законом особливий режим захисту державного майна.
«Тоді держава не лише захистила своє майно, але й, користуючись правами законодавця, встановила для свого майна такий режим захисту, яким не можуть користуватися інші власники», — сказала співрозмовниця.
З іншого боку, вона нагадала, що парламент в першому читанні прийняв законопроєкт №6013. В ньому передбачається, «що суб'єкт підприємництва, який здійснює підприємницьку діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника».
Наразі оператори ГРМ використовують їх на умовах господарського відання.
Разом з тим експерти газового ринку впевнені, що країна вже проходила ту саму ситуацію 14 років тому. Тоді уряд Юлії Тимошенко передав розподільні газопроводи дочірньому підприємству «Нафтогазмережі» в структурі НАК «Нафтогаз України». А президент Віктор Ющенко указом №1097/2009 зупинив це рішення.
Глава держави наголосив, що «таке рішення Кабінету Міністрів України є не чим іншим, як запровадженням монополії дочірнього підприємства НАК „Нафтогаз України“ на всьому ринку послуг з розподілу природного і нафтового газу та постачання природного газу споживачам за регульованим тарифом, а відтак, установленням обмежень і перепон для інших суб'єктів господарювання різних форм власності щодо провадження зазначених видів господарської діяльності».
«За таких обставин названа постанова Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, якою встановлено обов'язок держави щодо забезпечення захисту прав усіх суб'єктів права власності й господарювання, їх рівність перед законом (частина четверта статті 13)... „, — йшлося в указі.
В документі наголошувалося, що на державу покладено обов'язок забезпечувати захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускати неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції. При цьому Основним законом уряд зобов'язано забезпечувати рівні умови розвитку всіх форм власності.