Напередодні Дня Перемоги в Європі, що традиційно приходиться на 8-9 травня варто нагадати як саме почалась найжахливіша для світу війна 20-го сторіччя. Перш ніж відмічати перемогу, хочеться спитати у «великороських» шовіністів чому вони радіють, чи знають вони чому, ким і як була розпочата найбільша трагедія 20-го сторіччя? Як вони можуть радіти, гордитись, не прощати, коли весь світ сумує, оплакує, кається? Як можна переможно радіти жертвам та жахіттям знаючи що СРСР це один з двох початківців війни?
І якщо нацистська Германія була засуджена за свої злочини, покаялась й вибачилась то інший агресор навпаки, отримавши можливість контролювати півсвіту вже 70 років готується до наступної війни. Контролювати й готуватись до наступної загарбницької світової війни СРСР почав негайно, поки ще не осів дим та попіл, порушивши умови мирного Ялтинсько-Постдамського договору. Владу в Польщі було узурповано, не зважаючи на обіцянку про надання можливості провести демократичні вибори. Москва підкорила собі пів Європи, пізніше назвавши свою колоніальну імперію Варшавським Блоком.
Світ не хотів воювати, хотів перепочити від жахіття війни та жити мирним життям, але ж імперія СРСР мала інші плани щодо світу. І навіть зараз імперія намагається зруйнувати світ, хоча трохи менш кривавими методами, але не менш руйнівними – тероризмом, інформаційною пропагандою, руйнацією міжнародних договорів, загрозою широкомасштабної війни та ядерною зброєю. Нічого не змінилось. Поки колишня нацистська Германія стала демократичною, вибачилась за злочини та вчить дітей в школі жахіттям до яких призвів нацизм у їхній країні, інша голодна імперія радіє смертям, «гордиться» часто вигаданими подвигами, та не «хоче прощати» того що Гітлер випередив її в 1941 році. Типовими реваншистськими ознаками. Трохи не дочекались, ще не встигли отримати наказу на напад, й не зважаючи на підготовку до наступу виявились повністю неготовими до контратаки – без належних наказів, оборонних споруд, картографічних матеріалів власної території. Все було заготовлено лише для нападу.
Скоро «великороси» почнуть радісний гай з новими символами перемоги, вже не символами суму, а фашистськими знаками реваншизму, вже не з червоними маками, а з колорадськими стрічками. Вже не «з сльозами на очах», а «з радістю на обличчях». Вони не знають історії, вони не хочуть знати чому в перші місяці війни величезна, надзвичайно могутня армія СРСР розбігалась та мільйонами здавалась у полон до німців, вони не розуміють чому саме руських, своїх колишніх союзників так ненавиділи нацисти. Бо ж ненавиділи вони їх саме за зраду, за неодноразову, підступну, й абсолютно очевидно підготовку до руйнації світу.
1 вересня відбулось вторгнення в Польщу, вторгнення було заплановано з двох сторін: нацистів з заходу, комуністів із сходу. Але союзник-Сталін зрадив німців, зрадив підпис на договорі Молотова-Рібентропа під задоволене схвалення російського народу. Він сумлінно дочекався об'яви війни німцям від Англії та Франції, а лише потім, два тижні й три дні поспіль вторгнувся в Польщу, забравши військовим шляхом частково окуповані українські та білоруські землі. 17 вересня 19319 року СРСР увійшов у війну разом й на стороні нацистської Германії, з такими ж імперськими амбіціями по підкоренню світу. З Польщею не було перемовин, не була спроби знайти консенсус, країна була військовою здобичу, яку поділили між собою Германія та москва, знищивши спротив нації.
Польща, 1939. Так виглядала ця країна, перша жертва, на початку Другої Світової Війни.
Після цього два імперські монстри стали один поруч з іншим, справили військовий танковий парад, відсвяткували перемогу, й почали готуватись. Германія до війни з Англією та Францією що об'явили їй війну – на західному фронті, а імперія СРСР до війни із своїм союзником, нацистською Германією, яка за задумом повинна була послабити як Англію та Францію так і себе в результаті бойових дій, а потім знести переважною силою неготового до війни із сходу, союзника та захопити всю Європу. Комунізм зробив свої висновки з фінської війни, він не хотів зіткнутись з добре підготовленою лінією оборони, тому не розповсюджував своїх планів нікому, просто в повній таємниці готувався до продовження світової війни проти демократичного світу.
Скоро орди власовців з своїми символами вивалять на вулиці рф, в решті світу їх прихильники будуть з тими ж відчуттями бажати «звільнення» від демократії, виходячи на вулицю з реваншистськими настроями та усміхненими обличчями. Вони не мають поваги до своїх прадедів, хоча кричать «наші діди воєвалі», вони не сприймають правду й не сумують з приводу найжахливішої події 20-го сторіччя, вони «не забудут, не простят» те що вони не змогли першими напасти на решту Європи. Їм немає ділу до болю та жахіття в якому опинились підкорені СРСР народи, зокрема українці та білоруси, їх турбує велич після воєнного СРСР та його безумний план по підкоренню світу. Їх символи реваншу та війни, а не скорботи та жалю, над якими вони навіть знущаються. Жахливі люди, жахлива імперія, безумна маса неосвічених шовіністів-реваншистів.
