Мене стріляли, різали душили
(с) Володимир Вермінський
Історія України сповнена трагічних подій. На превеликий жаль, більшість патріотичної спільноти дізнається про них несистемно, від випадку до випадку, тому часто дозволяє собі святотатственні розваги в дні скорботи та пам'яті про загиблих. З метою запобігання цьому небажаному явищу я взяв на себе сміливість зібрати основні трагічні дати української історії на найближчий час.
9 березня — день народження Кобзаря і день смерті Леопольда фон Захер-Мазоха. День скорботи, сповнений спогадів про біль.
10 березня — день смерті Кобзаря, замученого московськими катами. День скорботи за трагічним життям гнаного українського генія.
11 березня — день обрання совітами Михаіла Гарбачова на посаду головного пригнічувача української самобутності. День скорботи та загального трауру
12 березня — день народження Володимира Вернадського, істинного українського вченого та мислителя, що під тиском москальскої репресивної машини був змушений все життя приховувати свої справжні патріотичні переконання. День скорботи і глибокого трауру
13 березня — день підняття Національного Прапора над Центральною Радою. День скорботи за загиблими в боротьбі проти комуняк та кацапів у визвольних змаганнях. День скорботи, сліз та відчаю через гірку українську долю
14 березня — день визнання державами Антанти приєднання споконвічно українських земель до шовіністичної польської держави. День скорботи за усіма зрадами, які пережила Україна через слабодухих і недалекоглядних європейських політиків. День суцільного трауру
15 березня — день націоналізації більшовиками українських театрів та початку знищення української культури. День плачу і скорботи за українськими Митцями
16 березня — день запуску в космос супутника «Космос-1», за який заплатили життям тисячі українців. День непозбувної бентеги та суму.
17 березня — день смерті Ісака Бабеля, справжнього патріота України, знищеного більшовицькими катами. День безмежного суму, присвячений спокутуванню гріхів
18 березня — день зради Польщею українських інтересів у війні з совітами. День болю і кривавих сліз
19 березня — день подання так званими «расійскімі дісідєнтамі» листа, що під прикриттям «дємократізації» утверджував курс на знищення української ідентичності на користь «гуманістічєскіх ідєалов». День несамовитого трауру.
20 березня — день народження Івана Мазепи, справжнього патріота України, зрадженого тупим малороським бидлом. День гірких сліз.
21 березня — день народження Якова Гандзюка, генерал-майора російської армії, українського військового діяча часів Перших Визвольних змагань, закатованого «червоними». День неосяжного трауру.
22 березня — день підсумку попередніх страждань. Відзначається всеохоплюючим трауром та колективним проливанням сліз, після якого публічно спалюється опудало кацапа (вугілля гаситься зібраними сльозами).
23 березня — ...
(далі буде)
Сподіваюся, що цей Календар Справжнього Патріота стане вам у нагоді. І не забувайте, коли і про що треба скорбити.
P.S. Деякі фрази календаря взяті прямо з української Вікіпедії.
