З самого початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, в країні ввели воєнний стан. Відповідно, однією з головних заборон особливого періоду є заборона на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років. Справа в тому, що виїзд за кордон заборонено не лише військовозобов'язаним, а всім чоловікам вище зазначеного віку. Протягом всього періоду війни по сьогоднішній день, підписаний Президентом України Володимиром Зеленським, закон, про заборону виїзду чоловікам, на думку населення, має більш негативний вплив, та створює сильний дискомфорт для українського народу.

Я вважаю, що під особливий вплив попадають працівники муніципалітетів, які не отримують заробіток. Таким людям необхідна можливість працювати закордоном, так як це розвивало б зв'язки, і надавало б більше можливості привозити гуманітарну допомогу. Через закриті кордони такі перспективи, на жаль, відсутні.

За 10 місяців повномасштабної війни українці кілька разів зверталися з петиціями до президента про скасування цієї заборони. Однак відповідь глави держави була однозначною — обмеження скасують після завершення дії правового режиму воєнного стану в країні.

При цьому чітко та однозначно потрібно розділяти процедури виїзду за кордон чоловіків з гуманітарною метою чи з іншою продуктивною для суспільства і держави метою, і банальний корупційний бізнес на перетині кордону, який практикують окремі політичні кола.

Адже, багатьом чоловікам все-таки вдалося знайти методи виїхати з країни, хоча у більшості випадків ці методи виявились протизаконними. Так, за даними ЗМІ, одна із нелегальних схем виїхати за кордон була організована Головою Сумської обласної організації партії «Слуга Народу» М. Ананченко, хоча сам депутат це заперечував. Більше того, деякі видання, наприклад «Апостроф» опублікували інформацію, про те що НАЗК ніби-то спростували дані про причетність нардепа Ананченка до схем незаконного виїзду чоловіків за кордон, хоч і не вказали джерела інформації.

Я вирішила вивчити і розібратися у цій ситуації. Виявилось, щось це зовсім не складно. Якщо є бажання.

Так, дійсно на офіційному сайті НАЗК, в офіційному Звіті Національного Агентства з питань запобігання корупції під назвою «Корупційні схеми та ризики під час виїзду з України в умовах воєнного стану», опублікованому на сайті Агентства, на сторінці 42 Звіту зазначено, що «за зверненням Народного депутата Михайла Ананченка громадянину В. Кобзарю наданий дозвіл на виїзд за межі України для нібито перевезення автотранспорту та гуманітарної допомоги для Збройних Сил України та постраждалого населення Сумської області. Однак В. Кобзар, задекларував ввезений іноземний транспортний засіб як такий, що придбаний для власних потреб».

Тобто народний депутат України і Голова Сумського обласного відділення партії «Слуга Народу» дійсно причетний до організації корупційних незаконних механізмів перетину українського кордону військовозобов'язаними чоловіками. І в своїх коментарях ЗМІ, він говорив неправду. Автомобілі, які за його поданням, ввозилися в Україну, потім йшли не на потреби ЗСУ, а у власні автопарки  — фактично кралися. Про це і йдеться в офіційному документі НАЗК. Але це вже питання не лише кримінальної, але й, передусім, політичної відповідальності.

Разом з тим, вважаю, що законодавство щодо виїзду українських чоловіків закордон потрібно вдосконалювати та змінювати відповідно до демократичних практик. Частину цих повноважень потрібно передавати органам місцевого самоврядування, усі процедури робити електронними та прозорими для суспільства.