Політичні технології на місцевих виборах 2020: які вони?

Політичні технології завжди застосовуються на виборах. Усе ж таки вони є методом донесення певної позиції кандидата чи партії до свідомості виборця. По суті, політичні технології потрібні для грамотного пакування ідей політичних сил та їх кандидатів, а також організації процесу таким чином, аби ці ідеї дійшли до виборців.

Політтехнології бувають незаконними?

Є декілька видів політичних технологій: «білі», «сірі» та «чорні». У нас як в країні, де багато людей ментально ще перебувають у стані 90-х, або ще не відійшли від пострадянського шоку, активно використовуються «сір» та «чорні» політтехнології. При чому, останні караються законом. Ми ще не перейшли до західної моделі проведення політичних кампаній. Тому багато хто планують вигравати на виборах саме з допомогою адмінресурсу або підкупу.

Місцеві вибори 2020 вкотре довели, що політичні сили не гребують використанням різних політичних технологій.

Одним з них є формуючі соціологічні опитування та рейтинги. Опитування проводяться таким чином, щоб закласти у свідомість виборця те чи інше переконання, наприклад, шляхом особливості постановки запитань. Ще використовують публікацію результатів опитування, які помилково вказують на домінування певних думок в суспільстві.

Згадаймо як загадковим чином у соцопитуваннях почав з'являтись Зеленський. Зараз схожа ситуація відбувається з Пальчевським. Він почав свою політичну кампанію нещодавно, але при цьому його рейтинг зашкалює. У соцмережах навіть почали жартувати про те, що за цими ж опитуванням він скоро стане президентом США. До того ж за одним рейтингом у нього підтримка серед киян понад 20%, а за іншим — майже 6%.

Ще однією з улюблених технологій, які активно використовують на місцевих виборах 2020 — технологія«двійників». Багато хто говорить, що вона не дієва, але на мою думку, така політтехнологія може відібрати у реального кандидата приблизно 1-2%, шляхом простої неуважності виборців. Це доведено й дійсними цифрами: за даними Комітету виборців України, на парламентських виборах 2019 балотувався 161 кандидат-“двійник" в 48 округах. За них проголосувало понад 91 тис. виборців, вони отримали від 0,06% до 5% голосів.

Додам, що на місцевих виборах, особливо з новим виборчим кодексом, ці начебто невеликі відсотки, відіграють вирішальну роль.

Наприклад, в Ужгороді на посаду мера балотується нинішній міський голова Богдан Євстафійович Андріїв, а також самовисуванці Богдан Ярославович Андріїв та Іван Андріїв, які можуть забрати непоганий відсоток голосів у реального кандидата.

Розповсюдження пліток або фейкових новин - одна з політичних технологій, яка може діяти у 2 боки. 1 — допомагає кандидату/політичній силі збільшити згадування у ЗМІ; 2 — зіпсувати імідж конкурентів.

Нині ми бачимо як топові політики та кандидати на місцеві вибори хворіють на коронавірус, при чому чудесним способом виліковуються за декілька днів. А ЗМІ пишуть про це пару статей, що активно обговорюються: як захворів, як проходить хвороба, одужання. Задача виконана — кандидат знову на слуху.

Видання та розповсюдження формуючих газет. На сторінках такої газети формується виключно позитивний образ кандидата або партії, її видавцем є нібито незалежна, неупереджена третя особа, а поширюється газета, як правило, безкоштовно на території необхідного виборчого округу.

Звичайно, не гребують і підкупом, що належить до чорних політтехнологій. Підкупом можна вважати, як і подарунки від політичних сил/кандидатів, так і відомі усім сітки, "карусель" та гречкосійство.

Уже зараз Громадянська мережа ОПОРА фіксує випадки підкупу виборців на нинішніх місцевих виборах від 200 грн.

Коли влада користується своїм становищем

Не забуваймо і про адмінресурс, який зараз використовує пропрезидентська партія. Саме перед виборами Зеленський чомусь вирішив влаштувати тур по містах України, де зустрівся з кандидатами від "Слуги народу" та закликав їх підтримувати. Усе ж таки рейтинг президент ще має, тому не виключено, що можливо його команда сподівається на повторення ситуації парламентських виборів.

Теж були зафіксовані випадки, коли кандидати партії "Слуга народу" піарилися на "Великому будівництві", гроші на яке виділялися з держбюджету.

Після Зеленського до агітації за "слуг" підключили Шмигаля. Під час робочого візиту прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка в Суми їх супроводжувала депутатка від "Слуги народу", кандидатка в мери Тетяна Рябуха. Далі Шмигаль побував в обласній клінічній лікарні. Там згадав про "Велике будівництво" Зеленського. На заході також була присутня Тетяна Рябуха.

Інший випадок використання адмінресурсу виявлено на Дніпропетровщині, де Сільська рада агітує за одну партію.

Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко використовує у передвиборчому піарі адмінресурс, а всі зміни у місті позиціонує як свої особисті досягнення та ініціативи.

Крім цього передвиборча гонка 2020 пістрить різними брудним політтехнологіями. Приміром, конкурентри Ганни Свириденко з "Батьківщини", Владислава Туреччина від "ЄС" і Владислава Трубицина від "Слуги народу" не цураються цілеспрямовано знищувати АПМ, замовляти проплачені публікації і відео-матеріали. Як правило, такі "чорні" політтехнології використовують проти сильних та перспективних кандидатів.

Теж використовуються такі замовні матеріали, які намагаються очорнити та знизити рейтинг кандидата. Зазвичай, у них робиться ставка на вразливі верстви населення, або соціальні теми, що, скажімо так, "б'ють нижче пояса".

На мою думку, ми повинні відходити від використання "чорних" політтехнологій, вони лише зменшують довіру до політичної системи та є неефективними. Аби змінити ситуацію, за їх використанням повинна пильно стежити як громадськість, так і ЗМІ. Все-таки політичні технології це не тільки підкуп виборців, а набагато складніша система, яка включає багато різних деталей. До них входять:

Нагадаю про складнощі виборчого бюлетеня 2020: на початку цього року в силу вступив новий Виборчий кодекс, що започаткував пропорційну виборчу систему, що може спантеличити. Форма виборчого бюлетеню: ліворуч розміщуватиметься перелік партій, а праворуч — пронумерований список кандидатів. Посередині — два квадратика для позначок, у них необхідно позначити як партію, так і номер кандидата.

Варто підкреслити, що виборець отримує по 4 бюлетені. В одному з цих бюлетенів треба буде обирати серед прізвищ кандидата на посаду міського голови, а у решті бюлетенів треба буде проголосувати за партію та в сусідній клітинці вписати номер кандидата від цієї ж партії. Це спричинить велику кількість зіпсованих бюлетенів, оскільки будь-яка неточність вважатиметься помилкою: проставлення 1 замість 01, обрання партії, що не відповідає кандидату від неї та навпаки. Тому простір для маніпуляцій великий.

Як, політтехнолог, додам, що зазвичай, прості громадяни не відчувають впливу політичних технологій та не бачать їх, вони діють за "ширмою". Тому на місцевих виборах треба бути обережними та намагатися їх розпізнати, аби не бути зманіпульованими.