Чому я пишу про Європу, яка, як вважаю, чи не єдина, що зможе зупинити весь той жах, що відбувається зараз екологією землекористування в України? Тому що надії на соціальну відповідальність аграріїв (чи то середніх фермерських господарств, чи великих агрохолдингів), при відсутності реального контролю за землекористуванням, в нас нема. Скрізь по всіх громадах країни, в більшому або меншому ступені, екологічна яма, а місцями наближення до катастрофічного стану.
Ми вже можемо забути про спогади із дитинства, коли у бабусі влітку була здорова їжа, бо, наприклад, вода у багатьох сільських колодязях сьогодні вже не питна, — зашкалює концентрація хімікатів, що йде з полів у ґрунтові води. І влада про це не кричить. Тому що владі воювати з агрохолдингами не вигідно. Тим часом мешканці сіл, тихо хворіють на рак та інші супутні. І це не в Кіровоградський області, де на онкоситуацію природньо впливають розробка урану і радону. На Херсонщині – де соняшники, пшениця і овочі на полях сьогодні практично у кожній родини на селі є онкохвора людина, а в цілому по країні це біля мільйону випадків, причому на відміну від Європи смертність від онкології в нас вища у два рази.
Але питання, що робити з цією сумною статистикою, не тільки в якості медобслуговування. Мешканці сіл, які страждають від сусідства з агробізнесом, кажуть, що останні системно ігнорують вимоги на рахунок санітарної зони, температурної обробки полів та якості пестицидів. Селяни змирилися з тим, що влітку, коли холдинги обробляють поля, треба закривати вікна та рятуватися у будинках. І все рівно, наступного дня буде боліти голова, а у місцевих пасічників будуть масово гинути бджоли.
«Ми намагалися вияснити, чим оброблюють поля, які узяв у оренду місцевий агробарон, — розповів мені при зустрічі мешканець села Маслівка Новокаховської громади, пан Олексій. – Нам показали якусь бумагу, де написано, що препарат дозволений до використання в Україні. Але що там вносили у землю насправді? Знайомий фермер розповів мені, що вони просто беруть декілька мішків з пестицидами, змішують все, та обробляють поля. А як робити правильно, вони не знають. І ніхто їм про це не розповідає»
Цього літа низка отруєнь на моєї рідної Херсонщині добралася вже і до птахів. У заповіднику Асканія – Нова загинули загинуло більш 2000 птахів, серед яких 218 червонокнижних сірих журавлів. Каховська окружна прокуратура разом зі слідчими знайшли отруйників. Ним виявився агроном одного із місцевих сільгосппідприємств, яке є підрозділом національного агрохолдінгу. Слідство з'ясувало, що птахи годувалися отруєним зерном на основі токсичного препарату бродіфакум, яке було приманкою для мишей. За технологією, зерно треба було розкладати по норам, але його просто розкидали по полям. Природі було завдано збитків на 10 мільйонів. Чи когось покарано? Ні. Тому що і досі не встановлено, звідки в Україну ввезли ту отруйну приманку, хто дав сертифікат, як розмитнювали.
Проблема нелегальних та підроблених пестицидів також дуже актуальна для України. Сьогодні, за даними ООН, в країні кожного року використовується приблизно 100 00 тон пестицидів вартістю приблизно 2 міліонна доларів. Недосконале законодавство, корупція, недостатній досвід у боротьбі з контрафактною продукцією та складана економічна ситуація призвели до того, що ми стали «лідерами» ринку збуту нелегальних засобів захисту рослин. Тобто з одного боку нам терміново потрібно посилити систему держ контролю по застосуванню саме пестицидів, з другого — суттєво збільшити штрафи, бо 170 грн за отруєння це смішно.
А ще впевнена, що відповідну законодавчу діяльність цілком підтримають у ЄС? Тому що ми сьогодні країна, яка допомагає годувати мешканців Євросоюзу зерновими культурами. А продавати туди продукцію, яка виросла на землях, які оброблялися низькоякісними пестицидами, ніхто не дозволить. Рано чи пізно, але Україні доведеться виконувати свої обов'язки по управлінню хімічними речовинами та відходами, які ми підписали у рамках Базельської, Роттердамської, Мінаматської та Стокгольмської конвенцій.
Впевнена: ми все одно станемо цивілізованою країною, де рідну землю бережуть та люблять, а не виснажують та отруюють. У рамках проекту ООН зі збереження навколишнього середовища проводилося дослідження, яке показало, що 93% громадян України вважають екологічні проблеми найважливішими для життя. І чим раніше влада зробить одним з пріоритетів екологічної політики України дбале землекористування, тим більше шансів для європейського майбутнього країни.
