Не можу нічого робити, поки не розкажу вам, що я думаю з приводу Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби №7126 від 20.09.2017, від прийняття якого у багатьох громадських активістів обуглились пукани.
Якщо коротко, то це закономірний результат того, що засадничі реформи пишуть для нас люди, які не знають ані предмету дослідження, ані вообщє реальной жизні. Саме цю реформу, що запроваджувала всевозможні конкурси по всій вертикалі влади, писала людина, яка їсть райдугу і какає метеликами, не їздила в метро, не зашивала колготи і навіть не уявляє, що десь за 500 км від її квартири з дизайнерським ремонтом існує Високопільська райдержадміністрація.
Це бісить мене дуже сильно, бо тільки лінивий дебіл, який ні дня не ходив на чиновничу роботу і навіть поруч з чиновником не стояв, буде вважати, що існує нєкая черга з невідомих якісних претендентів, які дуже хочуть працювати на різних посадах за 3200, але на заваді їм стоять непрозорі процедури призначення. Це все галіма хєрня, тому, що кадровий резерв існує суто формально. У нас є 24 області і нема навіть 24 наступних за чергою вірогідних голів ОДА, якими можна замінити тих нездар, що здебільшого працюють зараз. Нема ніде нікого. Кажете, чудова прогресивна система була? Ану ж скажіть мені, яких зірок рівня заступників голів ОДА вона відкрила за час своєї дії? Прошу, не приховуйте їх імена.
Звісно, що можна повторити висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради, який зазначає, що конкурсна процедура не узгоджується з приписами Конституції України. Адже відповідно до статті 118 Конституції України голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Ала насправді це історія про інше. Про те, що найбільше мене особисто бісить в нинішніх політиках. Про постійну брехню. Повернення до системи, в якій президент призначає голів ОДА, а ті своїх заступників, припинить це постійне сечопускання нам в очі, коли ніби-то існує закон про прозорі конкурси, але перемагає в них український Кадиров Олексій Савченко, зробивши 100 помилок в 10 реченнях.
Ми повертаємося до політичної відповідальності, коли тебе призначили на посаду, ти привів свою команду, яка виконує те, за що ти одноосібно відповідаєш. Бо ти керівник. А як не виконуєш, то тебе можна звільнити і легко замінити іншим.
Це дозволяє, по-перше, заманювати на державну службу нормальних людей з інших сфер, а це потрібно робити, бо зараз в державній службі якась зворотня селекція. У нас в місцевому самоврядуванні хоч формально інший закон регулює роботу, але правила ті самі. Ми в міській раді інколи касирів з АТБ наймали на посади спеціалістів, бо на чесний прозорий конкурс більше ніхто не подається, а люди для роботи терміново потрібні. Якщо конкурс не відбувся — чекай ще 2 місяці. І не факт, що буде інший результат.
Якщо керівник місцевої адміністрації знаходить людину, яка хоче працювати, а він хоче працювати з цією людиною, то конкурс 100% проведуть формально. По суті сфальшують. А правила, які в державі існують, але їх можна не виконувать чи порушувать безкарно, руйнують Україну не менше, ніж корупція.
По-друге, більшість голів ОДА були призначені до набуття чинності попереднім законом. Без конкурсів. І не міняли окремих із них лише тому, що тоді області лишались на час конкурса по суті без очільників. Ми жили якийсь час без голови ОДА. Повірте, то були темні часи, коли ніхто ні за що в прикордонній області не відповідав. Сподіваюся, що найближчим часом Порошенко позвільняє нездар і поміняє їх на будь-кого.
По-третє, з розуміння того, хто за що відповідає, починається складання списку тих, кого і за що треба потім карати при зміні влади.
Ну і, по-четверте, не можна утверджувати правила з огляду на те, хто зараз президент чи прем'єр. Правила мають бути універсальними. Після децентралізації мені взагалі незрозуміло, що тримає цю державу. Райдержадміністрації і районні ради втрачають повноваження і ресурси. Скоро те саме дійде до рівня області. Хто має реалізовувати державну політику, коли не існує механізму її реалізації? Президентська вертикаль — це не те саме, що «гілка влади», це, рахуйте, нитка, на яку нанизуються інші намистини.
Звісно, тривогу викликає те, що президент Порошенко може використати ці зміни з метою узурпації влади. Але от Янукович вже використовував. Все узурпував, зміцнив, власть била сільна как нікогда. І хіба воно йому помогло?
