На жаль, у процесі здійснення своєї професійної діяльності ми в основному обмежені спілкуванням з колегами та тими особами, які є учасниками процесу, тому такі програми дають можливість обмінятися корисним досвідом, почути різні думки. Викликає тільки повагу та захоплення командою, яка змогла проробити таку роботу і виокремити ті основні ідеї (стандарти), до яких ми маємо прагнути та якими керуватися у своїй діяльності.
Учасниця програми
На початку березня відбувся третій завершальний модуль навчальної програми «Стандарти досудового розслідування». Перші два модулі відбулися у грудні 2020 року і січні 2021 року та поєднали в собі найкращі практики ведення досудового розслідування, які базуються на взаємодії та спільному розумінні ролей учасників та завдань досудового розслідування.
Основними темами третього модуля були: призначення запобіжних заходів та необхідність їх застосування, момент і форми завершення досудового розслідування, а також окремим блоком розглядався обвинувальний акт.
Тримання під вартою — не єдиний ефективний запобіжний захід і не панацея від ухилення від слідства.
Тренер навчальної програми
Експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін та Юрій Бєлоусов — начальник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інших серйозних порушеннях прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора України, звернули увагу учасників на поширену практику системного та необґрунтованого втручання в права і обмеження свободи під час обрання запобіжних заходів. Сьогодні проблема полягає в тому, що тримання під вартою на практиці позиціонується як обов'язковий запобіжний захід після підозри, а також у відсутності кореляції між ризиками та видом запобіжного заходу. Окрім того, вид та міра запобіжного заходу часто залежать від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Як правило, причинами такого ставлення до запобіжних заходів є нерозуміння їхньої природи і мети, а також тяглість практики, традицій та сталого уявлення, що м'які запобіжні заходи є неефективними.
Разом з тренерами учасники розібрали реальні кейси з української практики, коли запобіжні заходи обиралися відповідно до наявних ризиків, та обговорили, наскільки такі підходи можливі у їхній щоденній роботі.
«Чи врятує кримінальну юстицію Space X»
Під такою креативною назвою пройшла вечірня дискусія про інновації в кримінальній юстиції. Як сучасні технології можуть допомогти зробити систему кримінальної юстиції ефективнішою? Спікери разом з учасниками обговорювали можливості впровадження електронного кримінального провадження — наскільки цей підхід економитиме час прокурору, слідчому та судді; про те, що велика частка доказів зараз електронна і як інституціям працювати з ними ефективно, а також як може допомогти штучний інтелект з розумінням правових позицій суду.
Закриття провадження щодо підозрюваної особи — можливо.
Учасник навчальної програми
Головними темами другого дня навчання стали завершення розслідування та обвинувальний акт. Першу тему представили Юрій Бєлоусов і Тарас Семків, представники Департаменту протидії катуванням Офісу Генерального прокурора. Основна дискусія точилася з приводу підстав та наслідків прийняття прокурором рішення про закриття кримінального провадження після повідомлення особі про підозру.
Зокрема учасники звернули увагу на існування практики «автоматичного» покарання прокурора за таке рішення як за порушення прав людини. Однак у ході дискусії всі присутні прийшли до згоди, що такий підхід, навпаки, негативно впливає на дотримання прав учасників провадження. Адже підозра не є вироком, і після повідомлення особі про підозру стороною обвинувачення можуть бути зібрані додаткові докази, що спростовують причетність цієї особи до злочину. Відповідно, прокурор має закривати таке провадження, а не тягнути його до суду через побоювання бути покараним за таке рішення.
Навчальна частина програми завершилася блоком про обвинувальний акт, тренером якого став Павло Пархоменко — голова Бахмацького районного суду. Чіткі критерії та алгоритми прийняття рішення про направлення обвинувального акту до суду — ця тема викликала неабиякий інтерес в учасників, оскільки дуже рідко у них є можливість поспілкуватися з суддею поза межами судової зали.
Як і в минулих навчальних модулях, цього разу організатори запросили до участі двох суддів — Віру Михайленко, суддю Вищого антикорупційного суду, та Костянтина Шалоту — суддю Корольовського районного суду м. Житомира. Присутність суддів під час трьох навчальних блоків дуже пожвавила всі дискусії та практичні заняття загалом, і цей аспект учасники оцінили найбільше: додаткові запитання не закінчувалися навіть під час перерв та ввечері після завершення навчання.
Зміни — це ми, перешкоди — це ми
Навчальна програма є корисною для переосмислення своєї ролі й можливостей.
Учасник програми
Ірина Глущенкова, тренерка основної команди тренерів, провела з учасниками великий навчальний блок про лідерство, якому була присвячена основна частина третього завершального дня заходу. «Втілення змін — це про лідерство. Концепція лідерства проходить власну еволюцію, і якщо раніше лідерами називали тих, хто займає високі посади, то зараз лідером є кожен у певній сфері свого впливу. Лідерство — це компетенція, яку можливо розвивати», — звернулася на початку пані Ірина до учасників.
Велику увагу у своєму блоці Ірина Глущенкова приділила формуванню умовиводів, або ж упереджень. Наші переконання визначають дані, які вибираємо саме ми, як їх інтерпретувати та приймати рішення щодо дій. Наші інтерпретації та рішення ще сильніше підкріплюють наші припущення та переконання. Таким чином, наш спосіб мислення та дії створюють самопідсилювальну систему, яка ізолює нас від альтернативних сенсів та дій. Необхідно припускати, що інші можуть прийти до інших висновків, тому що вони використовують власний шлях формувань умовиводів з логікою, зрозумілою їм так само, як і вам — ваша власна (цитата з робочого зошита учасників ІІІ модуля).
Філософський бонус для учасників
Спеціальним заходом навчальної програми стала відкрита дискусія «Запит на справедливість в українському суспільстві: про що він?». Спікерами стали Володимир Єрмоленко (Києво-Могилянська академія) і Олена Харитонова (Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого), а модерувала дискусію Лариса Денисенко. Хто визначає критерії справедливості, як вона формується, на чому вона ґрунтується? Три години роздумів і звернень до середньовічних авторів та навіть Ісуса Христа — все це змусило аудиторію глибше замислитися про цю філософську складову щоденної роботи практиків кримінальної юстиції.
На закінчення
Таким був завершальний навчальний блок програми «Стандарти досудового розслідування». Учасники й організатори роз'їхалися у різні регіони України, щоб відтепер уже на практиці застосовувати отримані знання та навички. Наступний набір на програму орієнтовно очікується восени 2021 року.
Нагадаємо, що це розроблена практиками та експертами унікальна багатомодульна навчальна програма для слідчих/детективів та прокурорів про найкращі практики ведення досудового розслідування, які базуються на взаємодії та спільному розумінні ролей учасників і завдань досудового розслідування.
Третій навчальний модуль проводився за організаційної підтримки Експертного центру з прав людини та фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи "EU4USociety". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
