Система може розвиватися в правильному напрямку завдяки прогресивним людям.
Суддя Віра Михайленко
На початку нового року учасники навчальної програми «Стандарти досудового розслідування» зустрілися для проходження ІІ модуля.
Головними темами цього блоку були: планування збору доказів та їхні якісні характеристики, стандарт повідомлення про підозру з усіма його складовими і, звичайно, презумпція невинуватості.
Крім теоретичної частини та обміну досвідом, учасники пройшли два блоки soft skills. Цього разу тренерка програми Ірина Глущенкова говорила з учасниками про майстерність комунікації: як говорити, щоб тебе почули, та як змінити атакувальну позицію на емпатичну. Запрошений тренер Сергій Гвоздьов підготував для учасників цікаву лекцію, на якій було розглянуто питання, чи може розслідування злочину стати проєктом та чи вдасться застосувати правила управління проєктами в роботі прокурорів і детективів.
Далі про все детальніше.
Розпочалося навчання з актуалізації сенсів попереднього модуля. Учасники згадували основні пройдені теми і розповідали про рефлексії над ними під час своїх робочих буднів — щось почали застосовувати на практиці, а щось потребувало глибшого осмислення. Так, активно обговорюваною все ще залишилась тема ролей на досудовому розслідуванні: слідчий відповідає за своєчасність збору та якість доказів, прокурор — за правильність кваліфікації та достатність доказів для обвинувачення особи. Учасники погодилися, що чіткий розподіл ролей зменшує напругу між слідчим і прокурором, підвищує ефективність усього розслідування.
Я великий фанат планування, і воно жодного разу в мене не вийшло.
Учасник програми
Про керування розслідуванням як проєктом говорив Сергій Гвоздьов, тренер Київської школи економіки, експерт з бізнес-планування і управління проєктами. Разом з учасниками він розібрав найвідоміші підходи до управління проєктами та спробував визначити, чи можливо накласти правила проєктного менеджменту на розслідування злочинів. І хоча спочатку учасники зайняли споглядацьку позицію, та згодом почали ділитися своїм досвідом. Без ґрунтовного знання правил управління проєктами вони, як виявилось, інтуїтивно застосовували деякі інструменти на практиці.
- Я малюю план розслідування на великому аркуші паперу і там прописую всі дії, які мені треба зробити під час розслідування.
- У нас в підрозділі є спільний гугл-документ, де ми пишемо всі задачі, і кожен має змогу його доповнювати.
- Іноді геніальні ідеї приходять уночі, тому в мене під рукою завжди нотатки в телефоні.
Так про свої методи розповідали учасники, а далі пан Гвоздьов допоміг розібратися в наявних інструментах управління та як застосовувати їх навіть у розслідуванні великих злочинів. «Робота слідчого і прокурора — це як виробництво і контроль за виробленим продуктом» (Сергій Гвоздьов).
На другий день модуля Денис Гюльмагомедов — керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України, та Ірина Глущенкова — тренерка з комунікацій і емоційного інтелекту, продовжили говорити про планування досудового розслідування. На практичних прикладах вони розібрали наявні варіанти планування: реактивне, шаблонне і планове розслідування. Після чого всі дійшли згоди, що планування розслідування можливе, варіанти існують, головне — розуміти важливість цього процесу і дотримуватися його. На прикладі завдання про малюнок слона учасники зрозуміли, як важливо, щоб до процесу планування були залучені всі учасники досудового розслідування, інакше кінцевий результат не можна буде «поєднати у цілісну картинку».
Стандарти збирання доказів: належність — достовірність — допустимість — ефективність — забезпечення процесуальних гарантій.
Далі тему доказів підхопив Олександр Цивінський — керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Зрозуміло, що ефективний процес доказування можливий лише за наявності достатніх та якісних доказів, зібраних на стадії досудового розслідування. Використання неякісних доказів у процесі може значно ослабити аргументи сторони або взагалі звести результат розслідування нанівець. Тож як розмежувати поняття належності і допустимості? Учасники разом з тренером розібрали конкретні випадки, коли докази є недопустимими.
«Вася вбив Петю» — для підозри трошки мало.
Учасник програми
Слідчий формує первинний фактаж, а прокурор — остаточну версію. Тяжко сказати, чий це документ, слідчого чи прокурора.
Учасник програми
Повідомлення про підозру є ключовим етапом досудового розслідування. Що таке обґрунтована підозра? Скільки аркушів паперу треба списати, щоб підозра стала такою? Скільки підстав достатньо, щоб повідомити про підозру? Чи буває підозра короткою? У всьому цьому учасникам допомагали розібратися Юрій Бєлоусов — начальник Департаменту Офісу Генерального прокурора України, та Андрій Орлеан — заступник директора Тренінгового центру прокурорів України.
Метою блоку було сформувати в учасників розуміння про чіткі критерії для прийняття рішень про повідомлення про підозру. І, здається, тренери досягли своєї мети. Після закінчення їхньої частини розпочалася імпровізована дискусія JustTalk, де учасники продовжили активно обговорювати тему підозри.
За традицією, дискусію модерувала адвокатка і письменниця Лариса Денисенко, а запрошеними спікерами стали суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко і суддя Печерського районного суду м. Києва Світлана Шапутько. Присутність суддів значно пожвавила навчальні сесії, адже гострі та спірні питання учасники одразу могли поставити їм. Своєю чергою, судді також отримали нагоду попрацювати з колегами у неформальній обстановці, дізнатися про їхній погляд на досудовий процес та почути про проблеми з іншого ракурсу.
«Дуже здивували суперечки між детективами і прокурорами (я чомусь вважала, що вони завжди діють злагоджено)„(суддя Віра Михайленко).
«Для мене такий формат навчання та обміну досвідом взагалі був новий. Вражаюче, скільки різнопланової інформації та різних видів її засвоєння можна було вмістити в такий проміжок часу. Рівень взаємодії між учасниками тренінгу просто неймовірний, формат тренінгу дозволяє відчувати себе безпечно та у команді однодумців, включити в процес кожного з учасників» (суддя Світлана Шапутько).
Детальніше про імпровізовану дискусію читайте у спецрепортажі старшого детектива НАБУ Сергія Рокуня. https://site.ua/justtalk.writer/33637-pidozra-doka...
Останній день навчального модуля розпочався з обговорення належних процедур на етапі повідомлення підозри, де тренерами були слідчий Національної поліції України Роман Грига та старший викладач Києво-Могилянської академії Володимир Петраковський. Найбільш дискусійним стало питання, хто ж має писати підозру — слідчий чи прокурор? І чому? Дискусії тривали ще довго після закінчення сесії.
Вероніка Плотнікова, представниця Офісу Генерального прокурора, звернула увагу учасників на те, що презумпція невинуватості — це не завжди про текст підозри чи обвинувального акту. І на те, що в наш час навіть пост в особистих соцмережах може вважатися її порушенням. Розібрали також практику ЄСПЛ, а вкінці провели рольову гру «Як не порушити презумпцію невинуватості в екстремальних умовах», яку ще довго згадували по завершенню модуля.
«99,9% повідомлень взагалі не мали бути опубліковані. Бо злочини, про які йдеться, навряд чи привернули суспільну увагу. Навряд чи когось, крім потерпілих і обвинувачених, ця історія цікавить. Тому перше, що має зробити прес-центр, — зрозуміти, кому це цікаво, і не публікувати, якщо нікому» (Аркадій Бущенко, суддя Верховного суду).
І вже за гарною традицією наостанок провела навчання неперевершена тренерка з комунікацій Ірина Глущенкова. Ірина детально пояснила правила комунікації в умовах агресивного середовища та дала практичні поради, як розрізняти свої емоції та почуття. В умовах конфлікту ми часто намагаємося донести свою думку співрозмовнику, проте це радше призводить до загострення ситуації, ніж до її вирішення. «Ми забуваємо про мету і бажаємо захистити своє обличчя, а не поговорити про те, про що б мали», — коментує Ірина.
Навчальну програму «Стандарти досудового розслідування» проводить ініціатива JustLearn — платформа для розвитку та обміну досвідом між практиками кримінальної юстиції, яка розвивається та підтримується програмою «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження». Програма складається з трьох триденних модулів та покликана запропонувати практикам поглянути на досудові процеси через призму стандартів досудового розслідування.
Завантажте мобільний додаток «Стандарти досудового розслідування» для iOS та Android.
