У вересні 2019 року розпочав процесуальну діяльність Вищий антикорупційний суд — спеціалізований суд у системі судоустрою України. 

До підсудності ВАКС віднесено корупційні та пов'язані з ними кримінальні правопорушення, які є найнебезпечнішими для функціонування держави та суспільства. Водночас він здійснює судовий контроль за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. До того ж він розглядає в порядку цивільного судочинства питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, тобто у випадку встановлення факту незаконного збагачення, що не утворює склад кримінального правопорушення.

За два роки інституція проходила процес організаційного становлення та напрацювання власної судової практики. Подекуди така практика ВАКС як на стадії судового розгляду, так і досудового розслідування є якісно новою порівняно з практикою загальних судів, які були до цього, та існує наразі під час розгляду кримінальних проваджень, не підсудних ВАКС, проте з суміжних питань.

Місцями цей досвід можна поширити на розгляд інших кримінальних правопорушень, особливо в частині судового контролю, тож вивченням практики ВАКС займаються не тільки захисники та експерти, які спеціалізуються на відповідній підсудності, а й правники в цілому.

Разом з тим ВАКС створювався з конкретною метою — створити суд, який міг би здійснювати якісне, справедливе правосуддя. Необхідно було уникнути проблем із недостатнім матеріальним забезпеченням судів, їхньою неукомплектованістю, недостатнім рівнем захисту тощо для швидкого, повного та неупередженого розгляду найзначніших корупційних кримінальних правопорушень. Саме з цією метою було виділено спеціалізований суд, забезпечено його ресурсами та надано гарантії незалежності. Статус спеціалізованого суду потребував автономізації системи управління ресурсами, зокрема фінансовими як головний розпорядник бюджетних коштів. 

З огляду на це ВАКС створив нові підходи до управління системою правосуддя, адже адміністрування суду впливає на якість правосуддя — як на незалежність та неупередженість судді, так і на швидкість правосуддя, доступність до нього учасників процесу тощо. Організм, у якому працюють судді та яким є суд, потребує ефективних управлінських підходів, які є основою менеджменту будь-яких організацій у сучасному світі.

І. ВАКС за два роки діяльності

За два роки суддям Вищого антикорупційного суду довелося почути чимало зауважень до своєї професійної діяльності: від тверджень про обвинувальний ухил та правосуддя нашвидкуруч без об'єктивного аналізу доказів до діаметрально протилежних доводів щодо надмірно поблажливого ставлення до обвинувачених та надто повільного розгляду справ. 

Проте оцінка ефективності правосуддя є вкрай складною, адже має враховуватися не лише кількість судових вироків та їхня питома вага у системі кримінальної юстиції, а й якість розгляду, їхня тривалість, скасування помилок тощо. Тож наведені нижче дані за два роки роботи є приблизними орієнтирами того, що зроблено станом на зараз.

На теперішній час шість колегій суддів Вищого антикорупційного суду ухвалили 45 вироків (щодо 50 осіб), з яких, всупереч думці прибічників «обвинувального ухилу» суду, 7 є виправдувальними: у шістьох кримінальних провадженнях обвинувачених повністю виправдали, ще в одному — особу виправдали щодо частини пред'явленого їй обвинувачення [1]. 

Із 39 обвинувальних вироків (щодо 44 осіб) 14 ухвалено із затвердженням угод про визнання винуватості, а 25 — за результатами судового розгляду. 

Реальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 2 до 9 років призначено 27 особам. З-поміж них народні депутати України та депутати місцевих рад, керівники державних підприємств, судді, прокурори та адвокати.

Зараз у провадженні першої інстанції Вищого антикорупційного суду перебувають 184 кримінальні провадження за обвинуваченням 440 осіб, тобто у середньому на розгляді кожної колегії суддів одночасно перебуває 30–35 кримінальних проваджень здебільшого щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

За два роки діяльності Вищого антикорупційного суду частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, склала 14%. Це безпрецедентно високий відсоток від загальної кількості, що сталося вперше в історії України, і через це неодноразово органи правопорядку піддавали критиці за системні переслідування та невизнання власних помилок, використання надмірних ресурсів та неповагу до презумпції невинуватості. Хоча ці вироки і критикуються громадянським суспільством, проте вони є мірилом правосуддя, адже будь-яка система може помилятися, що не свідчить про марнування ресурсів чи упередженість суддів або органів досудового розслідування/прокуратури.

Варто зазначити, що за відомостями, наведеними в Аналізі стану здійснення судочинства судами кримінальної юрисдикції у 2017–2020 роках, здійсненому Верховним Судом, частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, становила лише 1% у 2020 році та 1,2% у 2019 році.

При цьому завжди треба враховувати, що близько 80% обвинувальних актів у справах про загальнокримінальні злочини містять повне або часткове визнання вини обвинуваченим, що говорить про відсутність кримінально-правового спору, питання полягає лише в розмірі покарання, що буде призначено. Тож порівняння загальної цифри з цифрою в справах про найнебезпечніші кримінальні правопорушення має умовний характер, хоча й демонструє певні тенденції.

Таким чином, у ВАКС є досвід розгляду кримінальних проваджень, на підставі якого можна зробити висновок про практику саме цього суду — як на стадії судового розгляду, так і досудового розслідування. Винятком з цього твердження є питання цивільної конфіскації, адже наразі лише декілька проваджень розглядаються в суді і практика з цього питання не сформована [2].

ІІ. Судова практика, сформована ВАКС

За два роки діяльності ВАКС суттєво змінив правозастосовчу практику у сфері кримінального процесу — як на досудовому розслідуванні (питання судового контролю), так і під час судового розгляду.

Прикладами такої практики як на досудовому розслідуванні (судовий контроль), так і судового розгляду можуть бути:

    1. нові підходи до арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження — відсутність потреби арештовувати мобільні телефони, якщо їх надано власником добровільно і з них можна зняти інформацію без подолання системи логічного захисту;
    2. практика скасування невмотивованих арештів майна — часто скасовуються накладені арешти в справах 2015–2017 років, де такі арешти були пов'язані винятково з прізвищами власників і більше ні з чим (причому це характерно не лише для стадії досудового розслідування, а й для судового розгляду);
    3. вмотивованість ухвал про запобіжні заходи та інші заходи забезпечення кримінального провадження — хоча сторона захисту чи обвинувачення може і не погоджуватися з ухваленим слідчим суддею/суддею рішенням, проте їй зрозумілі мотиви, якими керувався суд. На відміну від інших судів, особливо в загальнокримінальних кримінальних правопорушеннях, де лише формально перераховуються ризики ухилення/перешкоджання розслідуванню, судді ВАКС ретельно розглядають кожен аргумент сторони обвинувачення та ухвалюють рішення в сукупності (хоча частково це пов'язано зі складністю питань, що розглядаються);
    4. відсутність формального підходу до скарг на невнесення відомостей ЄРДР — в кожному випадку відбувається дослідження наявності ознак кримінальних правопорушень, тобто спрацьовує, так би мовити, судовий фільтр. Хоча в інших судах потроху йде боротьба із формальним задоволенням будь-якої скарги, яка містить згадку про вчинення кримінального правопорушення (в продовження правової позиції ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка підтримувала «автоматичний» порядок внесення відомостей до ЄРДР без оцінки обґрунтованості скарги/заяви про вчинення злочину [3]), проте у ВАКС вона вже завершена;
    5. напрацьовано критерії визначення розміру застави та практика зменшення її розміру — судді ВАКС у зв'язку з наявністю значної кількості майна у підозрюваних/обвинувачених в топ-корупційних злочинах напрацювали детальні критерії визначення розміру застави, за урахуванням майна, що приховується тощо. До того ж розмір застави може зменшуватись, адже за часом наявні ризики ухилення/ перешкоджання досудовому розслідуванню мають зростати. Хоча продовжуються лише обов'язки, покладені на особу, а не розмір застави за КПК України, тим не менш існує практика зменшення розміру застави за клопотанням сторони захисту. Загалом у 2019–2020 роках понад 30% усіх клопотань про запобіжний захід від сторони обвинувачення, що надійшли на розгляд слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, стосувалися застави, а якщо мова йде про тримання під вартою — то для корупційних злочинів завжди визначається альтернативою застава. Тож ледь не в кожному клопотанні про застосування запобіжного заходу порушується питання розміру застави.Станом на 2021 рік максимальним розміром застави (для особливо тяжких злочинів) є 681 000 гривень, проте, у виняткових випадках, суддя для підозрюваних у тяжкому і особливо тяжкому злочинах може обрати значно більший розмір застави. Зрештою, це неодноразово траплялося у випадках, коли суддя встановлював, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою своїх обов'язків. Понад те, у практиці ВАКС є випадки стягнення застави за порушення запобіжного заходу, що говорить про його ефективність;
    6. існує великий відсоток задоволених клопотань сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів — на відміну від інших судів, що частково пов'язано зі специфікою кримінальних правопорушень, сторона захисту бере активну участь у підготовці власної правової позиції, зокрема шляхом вилучення речей і документів. Такі клопотання здебільшого задовольняються для забезпечення рівності можливостей сторін кримінального провадження в частині судового контролю (зокрема така тенденція зберігається і на стадії судового розгляду);
    7. дотримання розумних строків (як стадії досудового розслідування, так і судового розгляду) — зокрема шляхом протидії зловживанню процесуальним правам, де це дозволяє чинне кримінальне процесуальне законодавство. На стадії ж судового розгляду за рахунок наявної інфраструктури суду розгляд справ відбувається швидше порівняно з попереднім станом справ. Хоча КПК України і не дозволяє судді пришвидшувати або навпаки пригальмовувати розгляд кримінальних проваджень на власний розсуд, все ж таки ВАКС прагне бути максимально ефективним одночасно в усіх кримінальних провадженнях. Як показує практика, для продуктивної діяльності доцільно призначати до розгляду не більше двох-трьох справ на день, а це лише 10–15 судових засідань на тиждень в одній колегії суддів. Об'єктивно виходить так, що судове засідання у кожній справі відбувається щонайбільше двічі на місяць [4].
    8. застосування асиметричного підходу при оцінці допустимості доказів — ВАКС визнав недопустимими докази сторони обвинувачення та застосував наслідки недопустимості лише для сторони обвинувачення, одночасно з цим вважав ці докази допустимими для сторони захисту. Під час огляду місця події у приміщенні кафе та у приміщенні ДП було вилучено мобільні телефони, які визнані недопустимими доказами через проведення слідчих дій без ухвали слідчого судді та з порушенням права на захист. Прокурор не посилався на ці телефони як на докази винуватості обвинувачених, водночас сторона захисту посилалася на них як на докази сторони захисту. Зважаючи на відповідну позицію сторони захисту, суд уважає, що визнання відповідно до закону доказу недопустимим через порушення встановленого порядку одержання доказів та через істотне порушення прав людини — є кримінально-процесуальною санкцією, що застосовується до сторони, яка допускає таке порушення, в цьому випадку — до сторони обвинувачення. Ця санкція не може становити негативні наслідки до іншої сторони [5]. 
    9. та інші правові позиції.

Згадана вище практика може бути поширена на інші суди — шляхом проведення спільних науково-практичних заходів, вивчення та обговорення судової практики ВАКС.

Водночас існує негативна тенденція до приховування судової практики, адже не всі рішення наявні в Єдиному реєстрі судових рішень. Одна з причин — детективи НАБУ в значній кількості закривають рішення та ухвали ВАКС в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, у чому не завжди є потреба, радше небажання робити публічним негативне для них рішення. На практиці інколи трапляються ситуації, в яких, наприклад, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється з трансляцією у відкритому судовому засіданні, прокурор обґрунтовує таке клопотання з посиланням на матеріали досудового розслідування, слідчий суддя оприлюднює рішення відповідно до вимог закону, а в реєстрі це рішення не відображається, бо детектив закрив своєю постановою всі рішення у відповідному кримінальному провадженні.

Таким чином, не тільки ВАКС має публікувати інформацію про практику своєї діяльності шляхом узагальнень, а й інші учасники системи кримінальної юстиції мають сприяти цьому питанню. 

ІІІ. Управлінський аспект діяльності ВАКС

Чи може суд задавати певний тон у досягненні швидкого правосуддя, задоволенні потреб суспільства в справедливих рішеннях? Які моделі для цього існують? [6]

Чи може існувати коректна взаємодія між органами досудового розслідування та прокуратурою, адвокатурою (стороною захисту) і судом — так: така взаємодія може і повинна існувати. Однією з цілей ВАКС під час становлення як інституції  було запровадження ефективної комунікації, партнерства, взаємодії між усіма сторонами кримінального процесу задля ефективного виконання завдань.

Управління партнерством є формою розбудови міжінституційних зв'язків поміж установами, задіяними в реалізації державної політики в сфері кримінальної юстиції. Від партнерства як такого та від його ефективності залежить злагодженість роботи суб'єктів, зацікавлених у ефективній реалізації цілей кримінальної юстиції, адже нині існує система багаторівневого контролю в цій галузі, проте відсутні чіткі та демократичні алгоритми партнерства.

Організація судових засідань (зокрема з високим резонансом), конвоювання та взяття під варту (в тому числі в умовах пікетування суду), щоденне опрацювання тисяч документів, проведення десятків судових засідань, захист свідків та обмеження захищеної законом інформації — все це щоденна робота, яка може бути ефективною лише за умови злагодженої взаємодії та комунікації.

На наше переконання, судова влада повинна підтримувати конструктивні робочі зв'язки з установами та органами влади, реалізація завдань та повноважень яких пов'язані з роботою суддів, без шкоди для своєї незалежності.

Водночас навіть з міркувань ефективності неприпустимим є переслідування мети забезпечення високої продуктивності на шкоду належному виконанню своїх обов'язків, що полягають у прийнятті ретельно зваженого рішення в інтересах тих, хто звернувся за правосуддям.

Ефективний менеджмент процесів у роботі суду та досягнення результатів безпосередньо залежать від ефективності партнерства, міжінституційної взаємодії та комунікації.

Висновки

Попри вимогу суспільства до Вищого антикорупційного суду у вигляді «посадок тут і зараз» — для професійних учасників кримінального провадження зрозуміло, що суд не лише притягує до відповідальності обвинувачених, а й формує судову практику з різних питань, забезпечує відчуття справедливості в суспільстві, впливає на довіру до дій держави в цілому. Іншими словами, оцінити діяльність ВАКС за два роки вкрай складно, якщо керуватися лише кількісними показниками, прочитання яких сильно залежить від інтерпретації в негативну чи позитивну сторону.

Тож ми зробили акцент саме на нових підходах у діяльності Вищого антикорупційного суду — зміні судової практики шляхом ретельнішого вмотивування, обґрунтування рішень, застосування менш формалістичних підходів, а також на управлінських ролях суду в адмініструванні системи кримінальної юстиції.

Авторський колектив:
Віра Михайленко
Євген Крапивін
Богдан Крикливенко
Василина Яворська

 

[1] Олена Танасевич. Два роки міфів і результатів: чим живе Вищий антикорупційний суд? / Українська правда, 06.09.2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/columns/2021/09/6/7305931/.

[2] Насамперед див. Рішення «про жомову яму» від 13.08.2021 року у справі №991/3401/21 (провадження 2/991/1/21) [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99048069. А також див. дет. думки з цього питання суддів Катерини Широкої для Ліга.net (Режим доступу: https://blog.liga.net/user/kshyroka/article/39961) та голови суду Олени Танасевич для Української правди (Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/columns/2021/06/2/7295684/).

[3] Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування : Узагальнення ВССУ від 12 січня 2017 р. № 9-49/0/4-17 [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://bit.ly/2JbdWEd. Дет. про проблему див.: Роль слідчого судді у кримінальному провадженні : звіт за результатами дослідження / Бєлоусов Ю., Венгер В., Орлеан А., Крапивін Є., Шапутько С., Яворська В. ; за заг. ред. Бєлоусова Ю. — К., 2020. — С. 102-109.

[4] Олена Танасевич. Два роки міфів і результатів: чим живе Вищий антикорупційний суд? / Українська правда, 06.09.2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/columns/2021/09/6/7305931/.

[5] Вирок ВАКС від 28.08.2020 (справа № 758/11219/16-к) [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91209558.

[6] Тут і далі викладено за розділом «Роль суду в адміністрування системи кримінальної юстиції» Discussion paper «Система кримінальної юстиції: різні поверхи — один дах» — С. 9-11 [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1t64cXS5jY-1Eh6hnn1xSAQQ63o_pQU-m/view.