Практичні наслідки порушення презумпції невинуватості

Для переконання представників кримінальної юстиції в цінності презумпції невинуватості прийнято наголошувати на її очевидних перевагах — зокрема щодо захисту честі людини, яку ще не визнано винною, щодо того, що презумпція запобігає помилкам і недопрацюванням у слідстві, які часто виникають внаслідок передчасних висновків про винуватість особи. Презумпція також є важливою для «захисту» суддів та присяжних від зайвих переживань щодо громадської думки чи думки високопосадовців стосовно вини особи, і в такий спосіб є фактором їхньої неупередженості.

Однак іще вагомішим для переконання у важливості презумпції невинуватості є питання, які конкретні негативні наслідки можуть настати для самої держави чи навіть конкретних учасників кримінального провадження на боці обвинувачення, якщо презумпцію буде порушено. І чи є такі негативні наслідки взагалі? Чи від винних у її порушенні осіб очікується самостійно карати себе докорами сумління, і на тому все й завершується?

З практичної точки зору для кримінального провадження в Україні найбільш реальним є ризик констатації порушення презумпції невинуватості Європейським судом з прав людини (її передбачено у ч. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Типовий випадок порушення презумпції, досить знайомий нам в Україні, у практиці ЄСПЛ виглядає так: високопосадова службова особа до обвинувального вироку публічно стверджувала про винуватість людини у скоєнні злочину, чим спонукала громадську думку в тому ж напрямку й упереджувала оцінку фактів повноважним судом, чим було порушено ч. 2 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі G.C.P. v. ROMANIA, п. 54). Цим самим порушується право на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) (рішення ЄСПЛ у вказаній справі G.C.P. v. ROMANIA, п. 54: «Презумпція невинуватості, передбачена пар. 2 ст. 6, є одним з елементів справедливого кримінального судового процесу, що вимагається пар. 1», хоча в зазначеній конкретній справі G.C.P. v. ROMANIA суд констатував порушення ч. 2 ст. 6 Конвенції самої по собі, без порушення за ч. 1).

Типовим є поєднання питань презумпції з іншою досить конкретною гарантією права на справедливий суд, а саме: з правом на безсторонність суду (теж за ч. 1 ст. 6 Конвенції), адже на обидва питання негативно впливають активні публічні інформаційні кампанії (рішення ЄСПЛ у справах NINN-HANSEN v. DENMARK, ANGUELOV v. BULGARIA).

При цьому вбачається, що ЄСПЛ не має чіткого тесту для розмежування випадків, коли такий вплив має ефект, а коли — ні, так що це оцінюється за конкретними обставинами справи. У цьому контексті варто відзначити, що ЄСПЛ визнає, що професійні судді здатні досить непогано, принаймні порівняно з присяжними, протистояти впливові подібних висловлювань, хоча повністю від нього не захищені (рішення ЄСПЛ у справах CRAXI V. ITALY (no. 1), п. 104, MIRCEA V. ROMANIA, п. 75).

Цікаво, що з часом негативний вплив публічних висловлювань послаблюється, що враховується при оцінці, чи перебував суд під їхнім впливом на початку судового розгляду (рішення ЄСПЛ у справах BEGGS V. THE UNITED KINGDOM, п. 124, PAULIKAS V. LITHUANIA, п. 59). Цей же фактор робить у принципі можливою негрошову реституцію в таких справах.

Власне, про реституцію. Зрозуміло, що практичним наслідком констатації порушення презумпції чи в сукупності з порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції, чи без нього може бути відшкодування шкоди (див., для прикладу, згадані тут рішення ЄСПЛ).

Однак, крім цього, в практиці ЄСПЛ існує позиція, що звичайним способом виправлення порушення ст. 6 Конвенції є повторний розгляд цілої справи. У рішенні по справі POPOVICI v. MOLDOVA, де було констатовано порушення ч. 2 ст. 6 Конвенції через висловлювання керівника молдовських спецслужб, і окремо не пов'язане з цим порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції, ЄСПЛ повторив свою усталену позицію: «Що стосується клопотання про наказовий ордер, Суд вважає, що там, де, як у цій справі, особа була засуджена внаслідок провадження, що було пов'язане з порушеннями вимог ст. 6 Конвенції, повторний судовий розгляд або відкриття закритої справи, якщо таке запитується, становить загалом належний спосіб виправлення порушення» (п. 87).

Варто підкреслити, що не завжди ЄСПЛ у подібних рішеннях згадує про доречність перегляду справи як спосіб виправлення порушення. Однак коли заявник просить про це, на додачу (або замість) грошової компенсації, то подібні рекомендації в рішеннях можуть надаватися, хоча і є радше винятком (п. 23 розділу IV Практичного довідника щодо Справедливої сатисфакції (додаток до офіційних Правил Суду)).

Суд визнає, що за загальним правилом, коли йдеться про заходи, додаткові до грошової компенсації, саме держава-відповідач має право вирішувати, як саме краще виправити порушення, при цьому Суд може рекомендувати кілька варіантів, однак «в інших виняткових випадках природа констатованого порушення може не залишати реального вибору щодо заходів, необхідних для його виправлення, і Суд може вирішити вказати лише один такий захід» (п. 210 рішення ЄСПЛ у справі ÖCALAN v. TURKEY).

КПК України передбачає такий механізм: констатація ЄСПЛ відповідного порушення є підставою для перегляду справи за виключними обставинами, результатом чого може бути скасування судових рішень і відправлення справи на новий розгляд (глава 34 КПК України).

У практиці Верховного Суду є випадок, коли вирішувалося питання про перегляд справи за виключними обставинами після того, як ЄСПЛ констатував порушення ч. 2 ст. 6 Конвенції внаслідок медіакампанії, що її проводила Служба безпеки України щодо підозрюваного, та додатково ч. 1 ст. 6 Конвенції через нерозумний строк провадження. Відповідне рішення ЄСПЛ (у справі KRIVOLAPOV v. UKRAINE) не передбачало, на відміну від вказаного вище POPOVICI v. MOLDOVA, припису щодо доцільності повторного розгляду. Переглядаючи справу за виключними обставинами, Велика палата ВС ухвалою від 05.06.2019, провадження № 13-8 зво19, відмовила у скасуванні судових рішень. Викладена в ухвалі аргументація дещо сумбурна, однак прикметно, що суд зауважив, зокрема, що за відповідними обвинуваченнями заявника і так було частково виправдано, частково звільнено від відбування покарання, отже, загальний висновок суду звівся до того, що перегляд справи не був би доречним способом відновлення допущених порушень, для цього досить було присудженої заявнику компенсації в розмірі 20 тис. євро.

Тут доречно пригадати відоме рішення ЄСПЛ у справі SOVTRANSAVTO HOLDING v. UKRAINE, де суд прямо вказав на втручання з боку вищого керівництва України у судовий процес, що, вкупі з іншими факторами, призвело до констатації порушення ст. 6 Конвенції.

Отже, ч. 2 ст. 6 Конвенції є гарантією права на справедливий і неупереджений суд, так що порушення презумпції невинуватості може тягти констатацію ЄСПЛ порушення і ч. 2, і ч. 1 ст. 6 Конвенції. За загальним правилом, порушення гарантій справедливого судового процесу може потребувати виправлення через новий розгляд справи. Заявники можуть звертатися до ЄСПЛ з проханням вказати на доречність перегляду справи, і ЄСПЛ може у виключних випадках вказувати, що саме в такий спосіб належить виправити допущені порушення презумпції невинуватості. Сплата грошової компенсації за порушення є стандартним заходом у будь-якому випадку. У єдиній наразі справі, яку Велика палата ВС переглядала після констатації ЄСПЛ порушення ч. 2 ст. 6 Конвенції, було зроблено висновок, що повторний розгляд справи не є доречним способом виправлення порушення, враховуючи, зокрема, що заявника і так уже було виправдано/звільнено від відбування покарання за відповідними статтями.

Беручи до уваги, що всі «інгредієнти» на місці, у тому числі все частіше відбуваються відчайдушні порушення презумпції невинуватості найвищими українськими посадовцями, є відчуття, що перше рішення Великої палати ВС з протилежним результатом — лише справа часу. Досить того, щоби заявник у конкретній справі насправді відбував покарання, і щоби ЄСПЛ за його клопотанням безпосередньо у власному рішенні вказав, що повторний розгляд справи буде належним способом виправлення допущеного порушення.

Ігор Семак,
прокурор САП,
спеціально для JustTalk

Читайте та обговорюйте актуальні питання кримінальної юстиції у спільноті тих, хто від неї шаленіє: доєднуйтеся до спільноти JustTalk у Facebook.