60d21449c843e.png

Правова доктрина говорить, що діяльність слідчого судді розпочинається та завершується в межах стадії досудового розслідування, отже, судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини зосереджений насамперед на цій стадії кримінального провадження.

Разом з тим, на практиці нерідко трапляються ситуації, коли окремі питання судового контролю, насамперед застосування запобіжних заходів, виносяться і на стадію судового розгляду, де функція судового контролю покладається на суддю.

На відміну від сторін обвинувачення та захисту, КПК України не визначає повноваження/права слідчого судді. Вони згадуються напряму в положеннях Кодексу та потребують систематизації і класифікації [1]. Тож не дивно, що і межі судового контролю є гнучкими з огляду на засаду кримінального судочинства — верховенства права.

Прикладом розширення меж судового контролю може бути оцінка обґрунтованості клопотання та ухвали слідчого судді, яка набрала законної сили та, відповідно, мала місце на досудовому розслідуванні. Власне, чи може суддя під час розгляду провадження по суті надавати оцінку такій ухвалі?

Розглянемо це питання на прикладі вироку суду першої інстанції, який зробив такі висновки [2]:

67. В таких правовідносинах та обставина, що обшук був проведений на підставі ухвал слідчого судді, яка не скасована, не свідчить про його законність.

68. З метою оцінки доказів суд, який встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість доказів, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування.

69. Такий підхід щодо можливості оцінки ухвал слідчого судді послідовно і обґрунтовано виклав Верховний Суд у своїй постанові від 5 лютого 2019 року по справі № 754/12820/15-к (провадження № 51-3099км18), (пункти 34–41) [3].

70. Іншого механізму заперечити обґрунтованість обшуку сторона захисту не має (див. для прикладу рішення ЄСПЛ по справі «Кузьменко проти України» [4]).

...

75. Аналізуючи обґрунтованість наявності невідкладних випадків, які стали підставою для проведення обшуку без ухвали слідчого судді, Суд звертає увагу на зміст клопотання слідчого.

Зокрема мотивувальна частина клопотання має чотири абзаци, із яких три абзаци містять опис обставин справи і один абзац у вигляді цитати із статті КПК. Єдиним обґрунтуванням по суті є посилання слідчого на мету — «збереження викраденого майна», без наведення будь-яких мотивів, загроз знищення майна тощо.

...

78. Поряд з цим і ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що «серйозні недоліки ордеру на обшук вже самі по собі дають достатні підстави для висновку, що обшук приміщень проведено з порушенням статті 8 Конвенції» (див., наприклад, пункти 217–218 рішення ЄСПЛ по справі "Aleksanyan v. Russia" [5], пункт 47 рішення ЄСПЛ по справі "Smirnov v. Russia" [6]).

79. Таким чином в даних правовідносинах процедура не була достатньо гарантованою, аби усунути ризик зловживання з боку органів досудового розслідування.

...

80. У зв'язку із визнанням обшуку незаконним, що свідчить і про незаконність вилучення знайденого майна під час такого обшуку, слід визнати недопустимими докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини, застосувавши доктрину «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree).

Таким чином, межі судового контролю не завершуються досудовим розслідуванням, а формальна (необґрунтована, невмотивована) ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили і на підставі якої було здобуто докази на досудовому розслідуванні, — може мати негативні наслідки для сторони обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження, а саме у вигляді визнання здобутих доказів недопустимими.

Імовірно, це може утримати сторону обвинувачення від необґрунтованого втручання у реалізацію права на приватність, право власності та, врешті, права на свободу, якщо судовий контроль недостатньо функціонує на стадії досудового розслідування чи з огляду на банальну перевантаженість суддів, чи просто неналежного рівня правосуддя.

Павло Пархоменко,
суддя, голова Бахмацького районного суду Чернігівської області
спеціально для JustTalk

[1] Роль слідчого судді у кримінальному провадженні : звіт за результатами дослідження / Бєлоусов Ю., Венгер В., Орлеан А., Крапивін Є., Шапутько С., Яворська В. ; за заг. ред. Бєлоусова Ю. – К., 2020. – С. 65.

[2] Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11.06.2020 року № 728/927/19 (провадження №1-кп/728/20/20): https://reyestr.court.gov.ua/Review/89758562?fbclid=IwAR2tredKtajRXVJiAN6XawHzd5uB5hEHeGvzUTXVU5VWSfXdRavZ6V_eh4E

[3] Постанова Верховного Суду від 5 лютого 2019 року по справі № 754/12820/15-к (провадження № 51-3099км18) // http://reyestr.court.gov.ua/Review/79883011.

[4] Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Кузьменко проти України» // https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-171782%22]}.

[5] Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Aleksanyan v. Russia" // https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-90390%22]}.

[6] Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Smirnov v. Russia" // https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-80953%22]}.

Читайте та обговорюйте актуальні питання кримінальної юстиції у спільноті тих, хто від неї шаленіє: доєднуйтеся до спільноти JustTalk у Facebook.