БРЮССЕЛЬ, Бельгія — 24 лютого 2026 року — У Європейському парламенті відбувся важливий міжнародний експертний діалог, присвячений проблемі нанопластику. Конференція «НАНОПЛАСТИК: ПРИХОВАНІ ЗВ'ЯЗКИ ТАВИНИКАЮЧІ РИЗИКИ» стала майданчиком для обговорення одного з найбільш актуальних викликів сучасності у сфері охорони довкілля та здоров'я.

Захід відбувся за підтримки депутата Європейського парламенту Ондржея Кнотека та за тісної співпраці з Глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА».

Головною метою конференції було привернути увагу до зростаючої загрози мікро- та нанопластику. Це невидима, але небезпечна форма забруднення, масштаби якої виходять далеко за межі традиційних екологічних медичних проблем.

Сьогодні достовірно відомо, що мікро- та нанопластикові частинки вже є в повітрі, воді, харчових ланцюгах та організмі людини, створюючи комплексний виклик як для громадського здоров'я, так і для екосистем. Учасники також підкреслили необхідність розроблення конструктивних рішень, удосконалення законодавчого регулювання та розширення наукових досліджень.

Особливу увагу було приділено безпрецедентному рівню невидимого забруднення Середземного моря мікро- та нанопластиком. За наведеними під час конференції даними, концентрація мікропластику в поверхневих водах Середземного моря в чотири рази перевищує показники в районі так званої Великої тихоокеанської сміттєвої плями.

У конференції взяли участь: Ондржей Кнотек, депутат Європейського парламенту, член політичної групи «Патріоти за Європу» та організатор конференції; пастор Марк Бернс, голова ініціативи «Духовні дипломати» та духовний радник президента США Дональда Трампа; а також Марина Овцинова, президентка МіжнародноїНекомерційноїОрганізації «АЛЛАТРА».

У своєму вступному слові депутат Європейського парламенту від Чехії Ондржей Кнотек наголосив, що, на його думку, кліматична політика не має обмежуватися виключно швидким скороченням викидів. Він підкреслив необхідність враховувати економічні витрати, ширший спектр наслідків, а також інші фактори, які можуть впливати на стабільність клімату та здоров'я населення. «Існують й інші чинники, які також пов'язані зі стабільністю клімату, а це повністю ігнорується», — зазначив він.

Пастор Марк Бернс (США) охарактеризував нанопластик як невидиму загрозу, яка вже сьогодні може впливати на повсякденне життя людей у різних країнах світу. Він акцентував увагу на моральному та соціальному значенні захисту здоров'я людей і майбутніх поколінь.

У своєму виступі він зазначив: «Глобальна ініціатива „Духовні дипломати“, яку я маю честь очолювати, визнала проблему нанопластику одним із ключових напрямів своєї роботи».

Пастор Бернс також наголосив, що проблема нанопластику не повинна розглядатися крізь призму політичних чи релігійних розбіжностей: «Нанопластик — це не питання лівих чи правих поглядів. Це не релігійне і не світське питання. Ми вважаємо моральним обов'язком захищати життя і здоров'я людей та порушувати це питання завчасно, а не тоді, коли наслідки стануть незворотними».

Президентка МНО «АЛЛАТРА» Марина Овцинова (США) представила діяльність та результати експертно-дослідницької роботи Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА». У своєму виступі вона зазначила, що на конференції присутні представники дослідницького центру зі США, Ізраїлю, Німеччини та Чехії, які є лише частиною широкого міжнародного наукового консорціуму, до якого входять експерти провідних наукових установ світу.

Робота конференції була організована у форматі чотирьох експертних панелей. Доповідачі представили результати досліджень, присвячених поширенню мікро- та нанопластику в біосфері, його потенційному впливу на здоров'я людини, навколишнє середовище та глобальні природні процеси. Окрему увагу було приділено можливим напрямам подальших досліджень і першим крокам у пошуку рішень цієї проблеми.

Перша експертна панель була присвячена мікро- та нанопластику як формі невидимого забруднення. Учасники розглянули причини, через які пластик у мікро- та нанорозмірі може розглядатися як біологічний фактор, здатний впливати на здоров'я людини в глобальному масштабі.

Джон Ан, доктор філософії, магістр ділового адміністрування (США), зазначив: «Потрапляючи в кровотік, ці частинки починають циркулювати по всьому організму. Їх знаходять у найрізноманітніших тканинах і органах: у печінці, нирках, серці, судинах, плаценті й навіть у грудному молоці».

Анна Котляр, магістр наук (Ізраїль), наголосила: «Таким чином, мікро- та нанопластик варто розглядати не лише як локальну проблему відходів, а як новий фізико-хімічний чинник планетарного масштабу».

Друга панель зосередилася на можливому впливі мікро- та нанопластику на здоров'я людини, зокрема на механізмах взаємодії частинок із клітинами та ключових медичних даних, представлених у межах конференції.

Олександр Масний, магістр наук (Німеччина), звернув увагу на важливу властивість нанопластикових частинок — їхній надзвичайно малий розмір та електричний заряд. За його словами, ці характеристики можуть сприяти проникненню частинок у клітини та їхній взаємодії з мітохондріями. Це, в свою чергу, потенційно може впливати на нормальне функціонування мітохондрій, вироблення клітинної енергії та виконання основних біологічних процесів.

Він підкреслив: «Поверхневий заряд мікро- та нанопластику відіграє важливу роль у визначенні його поведінки в біологічних системах».

У 2020 році наукова група під керівництвом професора Антоніо Рагузи (Італія) опублікувала дослідження, у якому було повідомлено про виявлення мікропластику в тканинах плаценти людини. Робота привернула значну увагу наукової спільноти та засобів масової інформації через потенційне значення отриманих результатів для дослідження здоров'я матері та дитини.

Під час конференції професор Рагуза представив результати свого дослідження та зазначив: «Постійний вплив частинок пластику викликає занепокоєння щодо здоров'я людей, особливо коли йдеться про новонароджених. У цьому дослідженні оцінюється вміст частинок пластику в плаценті людини та аналізується їхній зв'язок із параметрами розвитку плода».

Для ілюстрації потенційного масштабу проблеми професор використав образне порівняння: «Це схоже на народження дитини-кіборга: вона складається вже не лише з людських клітин, а й із суміші органічних і неорганічних сполук».

ВПЛИВ МІКРО- ТА НАНОПЛАСТИКУ НА ЕКОЛОГІЮ, АТМОСФЕРУ ТА ГЕОДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ

Третя панель розширила обговорення до планетарного рівня. Експерти розглянули можливий вплив мікро- та нанопластикових частинок на навколишнє середовище, атмосферні процеси та їхній потенційний взаємозв'язок із природними системами.

Доктор філософії Ян Кара (Чехія) зазначив: «Одним із уже відомих нам фактів є те, що мікро- та нанопластик впливає на водний цикл і може призводити до частішого випадання граду та утворення більших градин».

У подальшій доповіді він також звернув увагу на гіпотезу щодо можливого впливу забруднення мікро- та нанопластиком на газообмін між океаном і атмосферою, процеси хмароутворення та водний цикл, а також на перенесення тепла в океані.

Завершуючи свій виступ, він наголосив на необхідності подальших досліджень і швидкого реагування: «За нашими оцінками, вікно можливостей для суттєвого прогресу становить декілька років, а не десятиліть».

ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Четверта, заключна панель конференції була зосереджена на подальших напрямах досліджень, можливих шляхах розв'язання проблеми та необхідності конкретних політичних і міжнародних заходів. Учасники дискусії наголосили на важливості значного розширення підтримки досліджень взаємодії нанопластику з біологічними системами, зокрема його довготривалих ефектів, пов'язаних із поверхневим зарядом частинок. Окремо було підкреслено необхідність посилення міждисциплінарної співпраці між медичною наукою, екологією та науками про Землю.

Д-р Ян Кара зазначив: «Нам потрібні єдині європейські стандарти моніторингу пластикових частинок розміром менше 10 мікронів. Кожна наукова група використовує власні методи і критерії класифікації. Тому ми не можемо порівнювати дані з різних країн. Ми не можемо скласти повну картину розподілу нанопластику по Європі. Уявіть, якби кожна країна вимірювала температуру за власною шкалою. Ми маємо розробити ці стандарти».

За його словами, аналогічна проблема існує у сфері дослідження впливу нанопластику на здоров'я людини: «Нам також бракує стандартизованих протоколів для вивчення впливу на здоров'я. У нас немає єдиної методології оцінки впливу нанопластику на організм людини. Одні вчені вивчають вплив на печінку, інші — на легені, треті — на мозок, але всі використовують різні підходи. Без єдиних протоколів ми не можемо отримати надійні та відтворювані результати для ухвалення обґрунтованих рішень».

Підбиваючи підсумки конференції, доповідачі наголосили на необхідності врахування потенційних ризиків, пов'язаних із нанопластиком, у європейській екологічній та медико-санітарній політиці, а також у відповідній нормативно-правовій базі. Важливими напрямами також були визначені підвищення обізнаності громадськості та забезпечення більшої інституційної прозорості під час комунікації науково обґрунтованих екологічних ризиків.

Завершальним етапом заходу стала дискусія з аудиторією. Учасники обговорили практичні кроки, які можуть бути здійснені для подолання проблеми, а також питання необхідності посилення громадської участі та формування суспільного запиту на зміни замість очікування виключно політичних рішень.

ДОПОВІДАЧІ КОНФЕРЕНЦІЇ

Ондржей Кнотек — організатор конференції, депутат Європейського парламенту та член фракції «Патріоти за Європу».

Пастор Марк Бернс (США) — керівник ініціативи «Духовні дипломати», духовний радник президента США Дональда Трампа, християнський лідер та міжнародний оратор.

Професор Антоніо Рагуза (Італія) — акушер-гінеколог, дослідник, який брав участь у дослідженні, що повідомило про виявлення мікропластику в тканинах плаценти людини.

Марина Овцинова (США) — президентка МНО «АЛЛАТРА», експертка у сфері стратегічного управління ризиками та кліматичних питань, яка займається питаннями науки, управління та міжнародної співпраці.

Д-р Джон Ан (США) — фахівець у галузі хімічної інженерії та сталих технологій. Здобув докторський ступінь у Технічному університеті Мюнхена та ступені магістра ділового адміністрування в INSEAD і Каліфорнійському університеті в Берклі.

Анна Котляр (Ізраїль) — випускниця факультету геології та географії Південного федерального університету (2006). Є представницею Науково-консультативної та дослідницької ради Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА».

Ян Кара (Чехія) — доктор наук у галузі дискретної математики та алгоритмів Карлового університету (2007) та магістр комп'ютерних наук цього ж університету (2003). Є представником Науково-консультативної та дослідницької ради Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА».

Олександр Масний (Німеччина) — біохімік, магістр інформатики наук про життя Міжнародного центру інформаційних технологій Бонн-Ахен Боннського університету (2018). Представляє Науково-консультативну та дослідницьку раду Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА».

ПРО ГЛОБАЛЬНИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР «АЛЛАТРА»

Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» об'єднує науковців, дослідників і фахівців із різних країн для вивчення глобальних проблем, зокрема природних катастроф, геодинамічних процесів, мікро- та нанопластику, а також питань прав людини.

Центр готує та публікує аналітичні матеріали й рекомендації, орієнтовані на науковців, представників державних установ, засоби масової інформації та широку громадськість. Його діяльність спрямована на розвиток міжнародного наукового діалогу та пошук підходів до розуміння й реагування на глобальні ризики.