Європейські та українські ЗМІ облетіли фото та відео де громадяни країн Азії намагаються штурмувати кордон з Польщею, а польські прикордонники спільно з поліцією та армією застосовують водомети та газ.

Драматична ситуація на східному кордону Польщі (а фактично на кордоні НАТО та ЄС) може шокувати, якщо вам не відомо, як виглядають будні іспанського анклаву Мелілья в Марокко.

Зокрема, весною цього року штурмувало 8 тис. людей, з яких 2 тис. були підлітки. Наплив нелегалів стався на тлі дипломатичного напруження між Мадридом і Рабатом (в іспанській лікарні знаходився генсек фронту ПОЛІСАРІО, який виступає за незалежність Західної Сахари від Марокко). Офіційний Рабат попереджав Іспанію про можливі наслідки цієї ситуації.

Загалом кордони ЄС та НАТО на півдні та південному сході щоденно штурмують десятки тисяч мігрантів. Для Італії, Іспанії та Греції проблема захисту кордонів перед натиском нелегальних мігрантів є буденністю. У 2015 році Європа пережила міграційну кризу, яку спровокували та нагнітали російські та турецькі спецслужби. Тоді Німеччині вдалось впоратись та абсорбувати майже 1 млн біженців. Проте, поляризація німецького суспільства залишається досить значною, про що свідчить повторне потрапляння до парламенту право-популістичної Альтернативи для Німеччини.

Тому постає питання, як нинішня криза на білорусько-польському кордоні може вплинути на Польщу і ЄС та Берлін, зокрема.

На загальноєвропейському рівні  – Мінськ досягнув певних успіхів: вже колишня канцлерка Меркель встигла провести перемовини з Лукашенко, а ЄС пообіцяв профінансувати поверненню біженців з Білорусії до їх країн проживання.

Самопроголошений президент Білорусії може святкувати проміжну перемогу, він розмовляє не тільки із західними журналістами, але і політиками. 

У Польщі міграційна криза на кордоні стала значним тригером для внутрішнього політичного життя. З одного боку, виборці керівної партії Право і Справедливість повністю підтримують дії армії та радикальні висловлювання прем'єра Матеуша Моравецького. З іншого боку, політики Лівиці та Громадянської коаліції говорять про брутальність армії та порушення прав людини. Варто відзначити, що лідери релігійних спільнот Варшави та мер столиці Рафал Тшасковський (колишній кандидат на посаду президента країни) написали відкритий лист із закликом сприяти організаціям, які надають допомогу нелегальним мігрантам на кордоні. В країні проходять протести на захист прав мігрантів.

Це все відбивається на рейтингах політичних партій. Соціологи фіксують, що ПіС підтримує понад 30% виборців, а Громадянську коаліцію майже 22% (відбувається цементування електорального ядра обох партій). Варто підкреслити, що описані події сприяють зростанню рейтингів польських ультралівих та ультраправих партій (Ліві – 8%, а Конфедерація – 9%, відповідно).  Радикалізації польського суспільства сприяє поширення фейків, спекуляцій та емоціонально-маніпулятивної інформації.      

Міграційні кризи будуть продовжуватись вони будуть штучними або реальними (спричинять зміни клімату або соціальними катаклізми). Відповідно на рівні окремих країн ЄС та всього Євросоюзу постає потреба широкої дискусії щодо феномену біженців в умовах гібридної агресії.