Батько — Моравецький та друг — Шефір

Всі вже прочитали інтерв`ю приватної особи, митця, брата помічника президента та колишнього бізнес-партнера Володимира Зеленського.

Борис Шефір висловив свої приватні погляди і дав оцінку війні на Донбасі, політиці підтримки української мови, санкціям та психічному стану президента Росії. Зрозуміло, що погляди митця мають амплітуду від наївності до відвертої зради. Зрештою все це відображено в творчості самого «Кварталу 95». Відповідно, з подивом дізнався, що цілий секретарь РНБО коментував особисті погляди колишнього бізнес-партнера чинного президента.
Однак, найважливіше інше, ми думаємо, що погляди Шефіра — це погляди Зеленського. Схематизм та прямолінійність вражає. Чому?

Наша політична культура привчила, що справжні погляди посадовців висловлює хтось інший. Українська політика заручниця кумівства і панібратство. Ми не віримо, що люди з різними поглядами можуть бути родичами або працювати в одній партії. Ми не розуміємо, що таке плюралізм.
Аналогічна ситуація трапилась у сусідній Польщі депутат парламенту від Кукіз15 Корнель Моравецький, батько чинного прем'єра Матеуш Моравецький, не одноразово заявляв, що референдум в Криму має юридичну силу, санкції з Росії треба зняти, а в Україні йде громадянський конфлікт. Польська опозиція теж розганяє зраду, а чинного прем'єра звинувачує у зв'язках з російськими спецслужбами. Проте, поляки продовжують голосувати за партію діючого прем'єра, яка послідовно підтримує Україну та виступає за посилення санкцій.
Думаю, в 21 столітті ми маємо навчитися абстрагуватися від родинних або дружніх та особистих залежностях. Епоха Тараса Бульби, вендет та кровної поруки має піти в минуле. Діти або друзі мають право обирати самостійно свої погляди на світ, а державні діячі мають діяти в інтересах спільного блага — бо син за батька не відповідає, а тим більш друг за брата свого помічника.