Подекуди з'являється інформація про, м'яко кажучи, невдячну і непатріотичну поведінку окремих переселенців. Йдеться про поодинокі випадки, але… Можу вас запевнити, що серед потоку біженців є купа українофобів, яка ненавидить нашу державу, а в нинішній трагедії звинувачує насамперед бандерівців, майданутих, США, НАТО і в останню чергу — Росію.
Тому не вірте деяким політикам і ура-патріотам, котрі просувають наратив про те, що в результаті війни Україна остаточно позбудеться проросійських і совкових комплексів. Дурня, ідейна вата ніде не ділася. Вона здебільшого затаїлася і намагається тримати язика за зубами. Тому не дивуйтеся, коли на наступних виборах (а вони обов'язково будуть) проросійські партії знову отримають більшість в місцевих радах сходу та півдня України і матимуть немалу фракцію у парламенті.
Який вихід? Я в жодному разі не закликаю переслідувати цих громадян, навпаки – треба залишити їх у спокої! Водночас необхідно створити такі умови, щоб їхні ватні переконання не впливали на безпеку та розвиток нашої держави, особливо під час волевиявлення. Отже, треба заборонити всі проросійські партії як КПУ в 2014 році. Нехай юристи і правознавці думають, як правильно це зробити. Аналогічна доля має спіткати громадські організації проросійського спрямування і, звичайно ж, УПЦ МП.
Тобто, хочете голосувати? Будь ласка, перед вами широкий спектр україноцентричних політичних сил. Нема умовних Мураєва, Шарія чи Медведчука – ну, звиняйте. Є потреба помолитися – нема питань: РКЦ, ПЦУ, протестантські церкви. Хочеш, щоб під час служби Божої поминали Кіріла – їдь в Росію. Таку ж політику треба запровадити у всіх сферах: освіті, культурі, спорті. Іншими словами, живіть, працюйте, але впливати на державотворчі процеси ви не зможете – такий собі умовний паспорт негромадянина, про необхідність якого вже давно точаться дискусії.
Світ знає чимало прикладів, коли асимільованим народам вдалося не лише відновити національну мову і культуру, а й досить швидко змінити/повернути ідентичність, втрачену внаслідок складних історичних процесів. Тут можна пригадати фінів, чехів, поляків. Сподіваюся, цей шлях чекає на білорусів. А українцям залишається лише закріпити свої перемоги після стількох років поневірянь і боротьби. Все в наших руках…
