Подивився «МАТРИЦЯ: ВОСКРЕСІННЯ». Навряд чи цей «шедевр» потребує детального аналізу, але нехай. Спочатку коротко: чуда не сталося, маємо ще один вульгарний і низькопробний продукт, який навіть близько не досяг рівня добротних картин розважального жанру, не кажучи про найкращі зразки світового кіно. Тепер декілька тез:
- слово «воскресіння» в заголовку відразу наштовхує на невтішні прогнози щодо якості фільму – такий собі спойлер, ключ до загальної оцінки стрічки;
- нова «Матриця» вкотре доводить, що не можна до нескінченності використовувати одну і ту ж тему, навіть враховуючи її шалений успіх у минулому. Таких прикладів у Голлівуді купа;
- більшу частину фільму не покидало відчуття, що це пародія;
- у сотий раз переконався, що постарілі герої/актори не можуть бути такими ж крутими як у молодому віці, бо виходить фальшиво і навіть жалюгідно;
- спецефекти – нічого нового, а подекуди на трієчку з мінусом. Таке враження, що більшість з них робили нашвидкуруч;
- локації і декорації дуже схожі на попередні. Автори навіть намагаються обіграти епізоди з першої частини – вийшло непереконливо;
- здається, причина тривіальності і недолугості сюжету полягає насамперед у помилковому головному задумі, а саме: воскресити головних героїв;
- наскрізна тема "love story" виглядає дріб'язковою після того, як Нео, без перебільшення, рятував світ у попередніх частинах.
З цікавого: Нео, а точніше Томас Андерсон, є розробником відеогри «Матриця» у матриці, а Морфей став програмою. Щось прикольне в цьому є.
Чи розчарований я? Напевне, ні, оскільки чогось такого очікував. Чи могло бути краще? Можливо, але тоді автори мали б підійти до цієї теми нешаблонно, скажімо, народити якийсь приквел, спін-оф чи мідквел – не важливо. Принаймні, на такий експеримент було б цікаво подивитися, аніж споглядати на муки воскреслих Нео і Триніті.
А тепер до наших реалій. Наприкінці фільму прозвучала фраза про те, що люди, яких переважна більшість, щиро хочуть, щоб їх тримали в ілюзії. Нічого не нагадує? Думка зрештою не нова, але на тлі моторошного світу матриці вона виглядає особливо песимістично. Проте ті, хто воліє перебувати у вигаданому світі популізму, ситої несвободи чи ще якоїсь «безрізниці», навряд чи задумаються. Це я вже про нас з вами.
Отже, висновок: всім фанатам і прихильникам франшизи дивитися обов'язково, адже негативні емоції дадуть можливість глянути на призабутий, але улюблений фільм, іншими очима. Кому тема матриці – пустий звук, часу витрачати не треба, хіба від ні́чого робити. Якось так…
