Прикро. Вже три десятиліття колективний Захід, насамперед США, системно помиляється на східноєвропейському напрямку, зокрема, в питаннях, що стосуються Росії. В 1991 американська дипломатія панічно намагалася зберегти Союз, небезпідставно побоюючись хаосу на території, де багато-багато ядерної зброї. Профукали. СРСР згинув, а янкі так до кінця і не зрозуміли, що сталося на 1/6 земної суші.
Друга помилка США полягала в тому, що їхній істеблішмент повірив у міф про незворотність демократичних процесів у Росії. У цьому ж контексті треба розглядати відчайдушні спроби американців примусити Україну відмовитися від ядерної зброї, яку ми врешті-решт передали північному сусіду, мовляв, так безпечніше. Ну-ну.
Далі були чеченські війни, коли Вашингтон та європейські лідери висловлювали якісь невиразні занепокоєння, тим самим потакаючи імперським амбіціям Москви. В 2007 році, здається, ніхто на Заході серйозно не поставився до мюнхенської промови Путіна, хоча вже через рік російський президент довів, що не жартує, атакувавши Грузію. В 2014 році історія повторилася в Україні. Окупацію Криму і розв'язання війни на Донбасі Захід знову проковтнув, проявивши слабкість і небажання по-справжньому конфліктувати з Росією.
Попри те, що значна частина європейських країн прихильно ставилася до путінського режиму, насамперед через шкурні інтереси, Захід справді перебував в ілюзіях щодо Москви. Тут можна говорити про системні помилки державних інституцій, політикуму, розвідувальних спільнот західних країн, які поверхово вивчали ситуацію в Східній Європі і відповідно робили хибні висновки. В результаті світ опинився на порозі ІІІ світової війни.
Що далі? Існує купа варіантів подальшого розвитку подій. Здається, Захід вже визнав свої помилки, надаючи безпрецедентну допомогу Україні і запроваджуючи жорсткі санкції щодо агресора. Про такі заходи ми могли лише мріяти, хоча зараз вимагаємо більшого. Чи не запізно прокинуся цивілізований світ? Адже для нашої держави геополітичні прорахунки США та їхніх партнерів можуть стати фатальними і не тільки для нас...
