Відразу зазначу, що євреєм, народженим в СРСР, В. Зеленський називав себе особисто, в 2019 році. Тобто, це не я його так кваліфікував, а він сам. Всі дії власника бренду «Слуга народу» до обрання президентом й опісля інавгурації підтверджують сей автобіографічний вислід.
Звісно, президент України має право засновувати державні нагороди. Але попередньо обміркувавши доцільність нових відзнак та перелік нагороджених. Коли я пишу «обміркувавши», то, як і решта українців, усвідомлюю – з цим в «95 кварталі» є постійні проблеми.
Володимир Зеленський до 30-річчя відновлення Незалежності України встановив нову нагороду – почесне звання «Національна легенда України». Ця відзнака додалась до вже існуючих звань: 1. Народний артист України. 2. Заслужений артист України. 3. Заслужений діяч мистецтв України. 4. Заслужений майстер народної творчості України. 5. Заслужений працівник культури України. 6. Заслужений художник України. Кожне звання дає право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 500 гривень та збільшення гонорарів за участь в концертах, читання лекцій тощо.
Американські та британські мега-зірки зі світовою славою і до цього заздрили радянсько-українським митцям. Позаяк володарі золотих чи патинових платівок могли лише мріяти про звання «Заслужений працівник культури США» чи «Заслужений діяч мистецтв Великої Британії». А тепер ці «зазнайки» взагалі удавляться від заздрощів. Адже у них немає й ніколи не буде звання «Національна легенда Англії» або «Національна легенда Іспанії».
Кого ж вважає головними національними легендами української нації власне В. Зеленський? Тобто, кого повинна копіювати молодь України?
Національною легендою УКРАЇНСЬКОГО футболу став Олег Блохін, який принципово ненавидить українську мову. Працюючи в Греції, О. Блохін вивчив грецьку мову. Він може давати інтерв'ю також й англійською, але тільки не українською. Сам він називає себе видатним радянським футболістом та «рускім», як його батько. Теперішні молоді гравці з національної збірної України наслідують легенду: вони також принципово ігнорують українські мову, культуру, мистецтво – «кааяразніца».
Національною легендою УКРАЇНСЬКОЇ музики, на думку Володимира Зеленського, є Софія Ротару. Не Василь Зінкевич, котрий також належить до перших виконавців пісні Володимира Івасюка «Червона рута», а Софа, яка мешкає в Москві. Громадянка РФ С. Ротару підтримала окупацію Криму, частини Донбасу, вбивство 15 тисяч українців путіноїдами. З рук її кумира В. Путіна ця легенда колаборації приймає квіти саме в той момент, коли українські матері ховають власних синів, вбитих росіянами на українській землі. С. Ротару, як і О. Блохін, не володіє українською мовою. Теперішні молоді музиканти з українськими паспортами (Меладзе, Дорн, Лорак, Білик, Повалій, Пивоваров) наслідують легенду зрадництва. Вони із задоволенням отримують друге (російське) громадянство, гастролюють в окупованому росіянами Криму та РФ – «акакатакавайна».
Мені соромно за президента України В. Зеленського. Нажаль, для нього таке почуття залишається невідомим.
