Недавно звоне до мене кубіта і каже так весело :
- Вітаю, я сі називаю Рузя з Зимної Води з-підо Львова, дайте ми в аренду вашого Дамкрата, бо тре під бульбу город перекопати, чула'м про него з фистбуку, кажут, жи файний робітник !
Я такий :
- Нікому нич не дам, бо ніц нікому не обіцєв ? То є мій Дамкрат, мені го Черешня подарив ! Як то я вам го в аренду можу дати ? А ше як ОСьЦЕ (OSCE) взнає, то мені капєц !
Але вна сі чепила... Три дни підряд дзвонила, аж моя Ядзя денервуватисі зачєла.
Ну то я подумав : дам ій на пару днів, най сі відчепит, та й Дамкрат шось си заробит... Кажу до него :
- Такво ! Зара поїдеш в командіровку до Зимної Води, шо під Лємберґом, і тамка зробиш порєдки в пані Рузі на городі, би бульбу мож веснов нормально посадити. Дамкрат на то :
- Какая зімная вада, єслі шчас єшчо осєнь ?
Я, вже нервово :
- Так, телепню фіґуровий, сідаєш в Трускавци в парашутку і за три години будеш
на місци !
Він не перечив, пішов і ....пропав. Три дни тота цьоця Рузі до мене дзвонит, питаєсі, коли той Дамкрат приїде, а його нема й нема... Аж за якийсь чєс сі об'явив. Виявлєєсі він пішком йшов, бо в «маршруткє какіє-та страшниє бандєравци єхалі» і він сі бояв.
Але то ніц. Прийшов і Богу дякувати, а тота цьоця Рузя му каже :
- Отово город, скопай під бульбу !
І пішла си до роботи. Вечором приходит, весь двір перекопаний, город тиж,
вна в обморок... Потомка, за дві години, встала і сі питає :
- Шо'с наробив, дурню ти пластіліновий ? Ти шо ту монгольскє поселення шукав,
чи ше який антікваріят ?
Дамкрат на то радісно так :
- Хазяйка ! Всьо пєрєкапал, бульбу нє нашол !
А вна тодий му в пащу шуфльов... Нокаут ! Фсьо, попав мій Дамкрат, Рузя го в плєн взєла, віддавати не хтіла поки він тоті свої викопи не зарувнає. Мусів я го викупляти,
бо ше не дай Боже ОСьЦЕ (OSCE) би сі довідало, то я би в ше більшу копійку влетів. Кльовов поштов в пуделку прийшлося Дамкрата пересилати. Як приїхав,
дав я му два дни вихідних на лікування від шуфлі...
.....А ше від него Трафіма за час командіровки втікла. Але про те потомка повім.
Завше ваш, Яків Кутовий.
** продовження «Ромко Черешня», «Дамкрат і Трафіма».
