Курвиве падло засирає повітря на міжвагонних площадках і думає, що його сморід через щілини дверей не проникає в вагон. Пішло посрати одне, друге, третє.. Якась девочка хотіла перейти, відкрила міжвагонні двері — а воно там сере.. Бідне аж знітилося, втекло — сюди назад через засмерджений вагон.. Питаю його: «Похорошело, ссука?» — воно недопоняло — таке обіжене, застрашене, хоч обніми і співчувай задушливому падлу — і задуши в обіймах. Воно ж того прагне? — бути задушеним остаточно. Бо ж кажуть, що є дві крайності: Ерос і Танатос — жага кохання і жага смерті (сигаретної — через Д — смерді). Тут вже треба виходити, а воно, сука, просить кривавої помсти, бо не може ж бути отак: все життя безкарні, але вельми відчутні невидимі вбивства
Як би то суку премудрість для тупих перефразувати: «Бросая в воду камні — смотрі на кругі, імі образуємиє, — іначє такоє бросаніє будєт пустою забавою»:
Обсірая космос сіґарєтною отравою — смотрі на шлєйфи, єю образуємиє, іначє такоє обсіраніє вєрньот только нєдоумєніє і нєдомоганіє — і обсірающій нє сподобітса ощютіть всю глубіну всєлєнского воздаянія с члєнодроблєнієм, удушенієм і вижиґанієм.
https://share.google/R3KJxELscPIVIsn5L — після того фільму приснився кошмар — купа народу (в основному арабів), як на переповненому вокзалі, звідки поїзди вже навряд чи кудись поїдуть. Отака от дурка: всі релігії вас запрошують на небо, ніби там рай, — а там пекло, застій, задуха, пустеля..
А індіанці навпаки — спускалися з неба в зелену долину, а найтовстіша жінка застрягла — і тепер її геніталії світять їм Сонцем,,..
А курвиві нікуди не спішать: вчорашня електричка з курвивими дебілами на міжвагонних площадках запізнилася на 20 хвилини (люди спокійно чекали під дощем під парасольками — я своєї не знайшов, і якось було пофіг*). Але в Японії за таке запізнення вже зробили би скандал і рознос — голови полетіли би до самого міністра транспорту і зв'язку.. а українців привчають жити в гавнюшнику. Приїхав на роботу на край світу — поки все виставив в 3D, переміряв, настроївся варити — виключили світло, ссуки. І невідомо доки. Знов їдь гавняними поїздами назад, щоб завтра повторити те саме .. їй богу: хочеться проснутися з того кошмару в якийсь інший світ: роботизований і безлюдний..
*і сховатися нема де. Раніше була нормальна велика станція на колонах і консолях: відкритий зал, закритий зал і білетна каса. І цілий висячий перон. Тепер там засипали гору сміття з глини і валунів (бо замахалися ремонтувати плити перону, які провалювалися дірами) — і замість залу для чекання зробили бляшану собачу будку на 5 чоловік. Лавки вже згнили (чи дебіли поламали) — лишилися тільки металеві консолі по 40 см — на них і сидять. І всім пофіг. «І на том спасіба». Куриво робить з людей індиферентних дебілів, які просто вчаться виживати в тому гавні, яке є..
Про арабів-небожителів і Єрусалим. Кажуть, що «Вушко голки» — то власна назва якогось вузького проходу, пішохідної арки в Єрусалимі, тож ситуація з «верблюдом крізь Вушко голки» не така вже катастрофічна і нездійснима. Те ж саме і з хлібом і вином: «Їжте — се тіло моє, пийте — се кров моя..» — Простий нарід сприймає все надто буквально. Думаю, там йшлося про кругообіг речовин в Природі: «Ми є те, що ми їмо і що ми п'ємо» — тобто весь світ священний і страждущий через такі переливання енергії з «нижчої форми життя» у «вищу сутність». Бо часом за сумним збігом обставим доводиться побути в ролі тої «нижчої форми» і на собі відчути ті болі і муки, які відчуває потенційна жертва — більш струнка, швидка, тендітна, дрібнотрепетна (добре все відчуваюча, темпераментна, високочастотна), але в міру своєї вразливості і більш «звикла» (майже безборонна) до ролі жертви. Саме на таких відпрацьвують «буллінг» і всяку примітивну колективну «крутизну»: образити і принизити когось — щоб возвисити Себе — тупого і нечутливого, «повновладного диктатора», «володаря життя»..
Знов тема про гордість і гординю. Ми вже знаємо (якщо читаємо іванові дописи), що гордість за свої і чужі досягнення, успіхи, за красиві і складні витвори мистецтва чи природи, за щось витончене і гармонійне — це хороше відчуття. А гординя як арроґант, спєсь, зверхня пиха, прояви «влади» шляхом приниження і придушення когось «недостойного», навіть поділ на кошерне і некошерне, ліве грішне і праве праведне — це тупий міщанський вузьколобий примітив. Навіть оті тупі сирени, які виють цілу ніч і не знаєш, де початок тривоги, а де кінець, бо тупі не сподобилися їх зробити різними — теж прояв такої безалаберної байдужої влади: тримати когось в напрягу і в непонятках, а самому ходити поцом, бо ти знаєш трохи більше, а іншим (плебеям) «не дано». Навіть в електроннинх телефонних банках все чітко розділили: тратиш гроші — низхідна мелодія, поповнюєш рахунок (заробив десь поміж дощі, вимкненння електрики і курвиве падло) — висхідна мелодія. А сказати «кожен з вас президент», а всю важливу інфу затаїти, скрити, крутити фінансами, як циган сонцем, і пакувати собі «тривожну валізу чи тривожний вагон» (дехто цілі поїзди пакував з награбованого добра) — на гільйотину з собою всього не забереш... Карма дожене і дістане фальшивку..
