https://youtu.be/MP6dwYYFf1I?si=QIGp7xVgqcbU31gZ — рятувати найдрібніше, на якому тримається все решта. Є надія, що колись так будуть рятувати траву, яка продукує кисень в 4 рази ефективніше, ніж дерева (за площею зеленого листя). Бо зараз її просто винищують: засмічують, забетоновують, витоптують.. Навіть підлотні «лежачі поліцейські» спонукають водіїв і велосипедистів об'їжджати їх хоч одним колесом великими дугами по території трави,.. а надто «господарні» господарі встановнюють паркани до неба, а попри них забетоновують все щільно — і назовні до самого асфальту, і всередині під саму хату.. а залишені шматочки зелених насаджень дбайливо вистригають тріммерами, електро- і мотопилам — вже стало традицією по суботах багатогодинне деренчання таких травовбивчих «гаджетів».. Та і в моїх джунглях сестра щось періодично підпилює: цілі стовбури цілком здорових вишень, яблунь, горіхів, бо їй сонця замало, бо вона бач «доця світла і дня», а я відповідно «ночі і тьми». А про відновлення макро-відгалужень електрики і газу взагалі не йдеться при теперішніх фінансових можливостях і наглотах влади. Придумали, скоти, окремо платити «за доставку», якщо там навіть ніхто не живе і того добра не використовує. Будуть падлюки крутити педалі в пеклі, відпрацьовуючи ту доставку велонасосами.. Хоча, якби мені хтось доплачував окремо «доставку на роботу» — за те, що прибув поміж курвивих упирів і рекламну мозгойобку в електротранспорті, — може й скоріше вдалося б заповнити боргову яму..
Та і кожна робота має свої ризики (окрім курвивого падла). От вчора нарешті «згадав» (після кількох ночей кошмарів з погонями і мордобоями), що мені не можна довго перебувати там, де схоплюється і твердне бетон. А особливо ночувати в приміщенні при його кристалізації — бо сняться якійсь самурайські побоїща на спіральних сходах високої вежі, з якої нема виходу. А в ямі Львова над Полтвою снилися «ігри хей-ку» (приблизно роль бика на кориді, якого проштрикують гострими шпицями, а він мусить ними ж активно відбиватися) — перед кожним вбивством кроля з кліток червономордого сусіда, які стояли прямо перед моїми вікнами в кінці невеликого саду.. І нехай Поярків не триндить про неіснування «екстрасенсорики» (надчутливості). Кожен має свої страхи і фобії, які тягнуться звідкись з «минулих життів» чи з «паралельних світів», чи навіть з пережитого в цьому сраному курвивому «Житті Реальному» серед півмертвих виродків — його повноважних Представників і Цінителів.
То ж Вони мені тринділи всю «перестройку» про «карочє», «реально», «працюємо на результат» — а свої ідеї, технології, «твою кухню», а тим паче «твої проблеми» запхай собі в сраку. В них все просто: маєш бабло — можеш купити річ, а можеш купити майстра (ще дешевше виходить), який її зробить. А звідки до них прийшло бабло — хай тебе не гребе: «Я даю живі гроші — ти давай результат» (роди його десь на краю світу в катакомбах на болотах і протягах).. Зате «дорогим клієнтам» з грошима ми пропонуємо ексклюзив, знижки, бонуси, подарунки — прям простеляємося і ноги цілуєм: «любой капріз за ваши дєньґі» — хоч все завалити (включно з бетоном і арматурою) і наново переробити, бо там жодна сходинка не повинна виходити на чистий квадрат вестибюлю.. Таке от хамовите нагле траплялося серед замовників — особливо тих, що смугастими паличками намахають за день більше, ніж ти в сажі і в копоті заробиш за місяць (вивчаючи попутно старі автентичні технології блювотного Ретро)..
https://youtu.be/X8UZu7z5uEE?si=mljlkF4Lfm5dS8DO — бонус для тупого зрадливого трампа. Цивілізацію руйнують не тільки курвиві виродки ("раньше било лучше"), але й світловолосі позери-горизонтали-макроси. Таких заспокійливих людей-ляльок було багато на пост-совкових керівних посадах ("я не подивлюся, який ти спеціаліст (мікрос, який розбирається в деталях і нюансах), — я подивлюся, яка ти людиНА!": чи свій чувак, чи вписуєшся в колектив (зазвичай прокурений — сплочьонний і спаянний по савєццкім панятіям) — саме такі сивенькі чи білобрисі "знавці характерів" тупо вимагали "бєспрєкословного послушанія", тупо розвалюючи все, на чому сиділи. І тупо через хмару сигаретного диму дивилися, як в тебе рот відкривається-закривається, вишукуючи подвійне дно — "чего ти хочєшь на самом дєлє" і навіть не напружуючи уяву, щоб вникнути, що ти там верзеш, "людина з вулиці".. Мало того: ще вимагали співчуття до свого проблемного стану в "тяжких реаліях сьогодення", сидячи в модернізованих, обшитих шкірою кабінетах..
https://youtu.be/DmRdLNoX8Yc?si=bR24xo1hlxwGKmr- страшилка проти роботів. Найбільше вражає роботизація ведучої. Є жінки, які вміють імітувати "владну структуру" низькими гіпнотичними тонами і повільним доказовим мовленням, яке не терпить жодних чужорідних втручань в "устоявшийся" феміністичний світогляд. Ти там просто вірус, божевільний, "адвокат диявола". Тож краще просто не зустрічатися і не конфліктувати з такими "переконливими константами". (Вони тоді починають присилати квітуйочки і листуйочки, щоб ти ставив сердечка і принаймі не забував про їх існування.)
