Перше враження було — що його залишила на полиці з невідомих причин якась гламурна дама, бо в ньому відчувається щось делікатне жіноче. Але друге враження краще не згадувати.
Я вірю в душі речей і не вірю у випадковості. Виглядає, ніби той телефон ХОТІВ побувати в моїх руках, щоб пожити нормальним повноцінним життям (прикро, що його не використовували на повні можливості, а тільки в якості фотокамери для презентацій, для звітності дизайну розташування різного краму на полицях). Чесно кажучи, мені шкода було його віддавати. У нас з ним була любов з першого погляду, з першого дотику.. Він там лежав неприкаяний, як кимось кинуте кошеня край дороги.. Я б його навіть викупив або замінив на новий (для власниці), якби мав відповідну суму грошей..***
Який смисл ліпити 99-ки на ціннику, якщо тої копійки вже роками нема в обігу і ти фізично не маєш чим чесно дати здачу, коли я розраховуюся живими грошима..? — А смисл : відверте і нагле наїбалово — намахування покупців на 1 гривню на кожному ціннику. А народ терпить — грає в умовні ігри зі спеціально навченими брехунами і хитрими гендлярами — бо так прийнято, так заведено у всьому світі — і в Європі, і в Америці. А ми у всьому їх імітуємо, бо хочемо жити так, як вони живуть...
Менше би курили — більше би самі думали, як нормально організувати собі життя. Бо коли придуркам прокуреним пропонуєш якісь унікальні речі (власні думки — вау!) вони тебе висміють, оплюють і пошлють подалі: «ти життя не знаєш» — «цілий світ курить — ти хочеш світ перевернути?..» І так вже понад 40 років: придурки імітують придурків і чекають з моря погоди. Ще й ображаються, коли їх називаєш придурками. Довбуть легені отрутами, довбуть мозги одні одним мільйонно-кратними повторами різної хєрні — а потім бідкаються, яке ж то життя складне, тяжке, непередбачуване і жорстоке..
Їдеш в трамваї — мусиш думати виключно про три речі — рекламне радейко над головою потужно, невпинно і вперто нав'язує три теми: 1) домашнє насильство (пригадувати терор і диктатуру свого домашнього курвивого падла з його тяжким, в'язким, гнітючим, arrogant"ним зверхнім характером), 2) "шановні захисникм та їх рідні!" — ми вже 7 років довбемо вам мозги, які ми хороші, бо пропонуємо "консультації, реабілітації, пільги та послуги".. Хоча вибачейте, ми теж тут всі куримо, так що за пошуками роботи без курива до нас не звертайтесь; і 3) найцікавіше: "Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури пропонує запровадити паркувальний та цирюльний університети, академії волосяного та нігтевого дизайну, художні виставки розпису по шкірі та різних окремих органах, магістратури гламуру і нетрадиційної стилістики, щоб там і на парканах, і на вагонах вчили писати красіво, і оголошення клеїти грамотно, і видавали дипломи міжнародного зразка формату А4 в перламутровій рамочці, і на скейбордах вчили кульбіти крутити поміж машини, і на пранків навчали, і на хакерів — бо куди ж без альтернативи?.. Здихати теж треба вміти красіво — з тріском і хрустом, як ото "хрустики" вміють, ні разу не биті бітами по зубах за нічні ревища*. А розвитком хай лохи займаються.
..Парильна та курильна докторантури, вищі студії магії та екстремізму, періодичні симпозіуми і поповнення словників тюремної лексики та молодіжного вуличного сленгу, школи вивчення методик буллінгу, троллінгу, образ та принижень у різних країнах світу, мистецтво доведення до суїциду чи психлікарні, до монастиря чи сингулярного скиту, естетика вуличних, побутових та корпоративних конфліктів, мордобійний та ножовий спорт, альтернативні параолімпійські ігри із різною градацією пошкоджень, фізична та аморальна підготовка до них — адже відрізання пальців у якудза чи харакірі-сєпуку у самураїв, відрубування голів та виривання сердець на зборищах святкуючих ацтеків вам скоро набридне і видасться легкою забавою. Перепалені емоції курвивого натовпу трєбуют чєво-нібудь такова, нєзємнова, космічєскаво нытья і страданія — публічнаво вспаріванія мозгов у слішком умных і продвінутих знамєнітостєй, шоб нє выпєндрівалісь много і нє портілі нєрвы простых ухожан. Уходя — уході красіво. Шоб жизнь бурліла, кіпєла і клокотала, пузырілась і угорала над твоєю могілкой..
П.С. та пригода була кілька років тому, але я добре відчув: як риба робить своє море, а крокодил своє болото, — так і люди з певним характером роблять свої "дуже серйозні установи": курвиві типи, любителі "наїздів на психіку", роблять свої тюрми; заспокійливі гіпнотизери роблять свої психлікарні, а охоронці магазинів виховують своїх злодіїв. І там, де для тебе працює "карма" (зробив кілька добрих справ, "набрав очки" — і отримав нагороду), для них (з точки зору "крокодилячого болота") все виглядає інакше: для курвивого мєнта ти "мародер" — пограбував магазин у військовий час, для психіатра з "намьотаним глазом" ти "шизофренік" — потім для судді будеш пояснювати різницю між "шизофреніком", який боїться власної тіні, — і "шизоїдом", типом творчого характеру, який вміє "підсилювати слабкі флуктуації" і видобувати ідеї практично з нічого — з випадкових шумів чи з каші кольорових цяпок (пікселів) на очному дні.. Хоча сама присутність "авторитетного" сухорлявого дідугана — психіатра типу Степана Хмари — явно так впливала на свідомість, що ти не міг ні писати, ані формулювати фрази мовою науковців: в яку тебе лунку посадили — у такій сиди і не рипайся..
* попридумували назви.. Були мотоциклісти і автомобілісти — тепер рокери, байкери.. В нас байка — то байка: повчальне віршоване оповідання з мораллю в кінці (від Глібова чи від Езопа,..). Була також "байкова сорочка" зі щільної м'якої тканини, було "Байкове кладовище" для знаменитостей в Києві (Личаківське чи Янівське у Львові), були "сестри Байків", співачки, — а тепер — "многочіслєнний від — кажецца тєбє приятєлєм" (формуллювання півсонних вітрів, бо вело-байкери чи мото-байкери — все одно байкери..). Теж мають свій період придатності — бо підшипники стираються, педалі відвалюються — і потім дешевше викинути, ніж ремонтувати, бо одна ґума вже коштує 400-600 гривень, шатун** 200, а купити в майстерні цілий вживаний — можна за 3000 ₴.. Якщо ти частий клієнт і знаєш майстрів поіменно..
Знов сюжети лізуть з нерозбірними чайниками і витяганням одягу з-поміж завалів.. Для когось вони тепер "реалії сьогодення", мені ж тільки сняться в майже без-емоційних сюжетах.. але якщо втиснути, вкачати туди емоційний заряд — спушити, одухотворити, роз-плющити з 2D в 3D — можна при бажанні відчути ефект присутності і жахнутися. Краще більше пити перед сном (чого-небудь мокрого), щоб кошмари не лізли в голову, і спати на животі, а не на спині.. і сильно не накриватися, і залишати шпарку в вікні для доступу свіжого повітря. Бо тепло — то одне, а животворяща щілина для дихання - мусить бути.
** мабуть все-таки "кронштейн", корба педалі (клиші), бо "шатун" — від шатацца. "Морє шатаєцца раз.. — виповзло п'яний москаль.."
*** так і зробив пізніше. Тільки не для неї, а для себе коханого: вліз в борги, але купив дорогу цяцьку.. яку щойно вчора заніс в ремонт, бо перестала реагувати на дотики. Мабуть замучив кросвордами WOW.. Краще би писав про коханину.. Може й планшет CRELANDER від них полетів — на сей раз від німецьких.. Все-таки навантаження йде на процесор: пошуки серед десятків тисяч слів..
..ще 5 хвилин чекати дозволу публікації — запобіжник для писунів з пісочниці.. щоб їхнє псиво не перепалювало ваші мозги. Якщо мовний канал заткнутий — то писючий мабуть буде більше бурлити і видавати всяку люру. До речі, воно якось впливає на мокру погоду.. Колись по ночах просто набирав англійський словник з книжки з усіма тільдочками — у перші програми перекладу в ФМІ. Потім зранку рвало водопровідні люки.. "Слова — вода. Із слов сістєми создаютса, словамі діспути вєдутса". "Вначалє било слово" — "молчаніє — начало всєх начал".. Слово, особливо багатолюдна "гласність", радше руйнує, ніж творить.
