Івани цікаві стали:
Чи всі пси такі гавкучі? -
Якщо так вночі пройтися
По болотах поміж псярні..
І чи челядь вся проснеться,
Як засвітить датчик руху
Всі гірлянди над дворами,
Та ще й вулиці кавалок..
Над дворами пишне сяйво,
А на вулиці болото,
Дурнуваті пси гавкучі,
Як сирени серед ночі.
На будові холодриґа,
Місяць повний сліпить очі,
На дошках чомусь не спиться,
Тож повзем, бо спати хочі
Буци, сука, тяжелезні,
Ще й з залізними носами,
Але п'ятки трохи гріють,
Бо купив за тисьчу гривень.
Тож Іван чвалає в гості
До зміїстої сестриці,
Хоч її немає вдома,
Бо тепер там типу дача,
Бо обрізані всі дроти,
Бо заварені всі труби,
Бо сестриця войовнича
І зі службами воює.
А Іван там мав платити,
Але потім передумав.
Тож Іван заліз в спортивках
В рідне українське ліжко
І накидав зверху курток,
Щоб ще й дупу підігріти
І почав ото писати
«Мужики цікаві стали»
А чи в стилі Гайявати,
Альбо в стилі «Бурєвєстнік»
Макса Ґорького-Пєшкова,
Але рими не канають
І виходять білі вірші
Та все гірші та все гірші
Як казали про Тичину
Мама була літератор,
Ну а музи десь пропали
Тільки вчора от приснилась,
Що носив її на плечах
І проходив лабіринти
Між працюючих студентів
А вона була вся гола,
Тільки з щіткою на шиї
Може й мала якісь крила
Бо нічого не побили
На хитких риштовках з банок
З вишняком а чи з компотом
А як вийшли з лабіринту -
Я прознувзь, а вона зникла
Дивовижнеє створіння:
Я помацав її щітку -
І сама прийшла до мене
І вмостилася на плечі,
І було із нею легко,
Як із вправним балансиром,
Щоб пройти всі перешкоди
І нічого не звалити
