Теорія 2Ж-циклів. Макротехнічний дзен (короткі тези).
Те, в чому ми живемо, є великий багатоклітинний організм макро-масштабу,
і розвивається він за тими ж законами провідності, за якими розвивалися колись біологічні багатоклітинні мікро-організми.
Тут ключове слово — ПРОВІДНІСТЬ. Ми розглядаємо траєкторії руху — часові сліди переміщення однорідних потоків.
Для суспільного організму це потоки їжі, палива, будівельних матеріалів, тобто, якщо узагальнити і класифікувати — потоки речовин, енергії та інформації.
Ми їх розкладемо на три поверхи: верхній — інформактивний — найлегший, найшвидший, а нижній, речовинний — найважчий, найповільніший. Енергія (середній поверх) рухає речовини (нижній), а інформація (верхній) контролює і регулює енергетичні потоки.
Тепер найголовніше: зворотні зв'язки: вони працюють як по горизонталі — між однорідними потоками різного напрямку, так і по вертикалі — між різними поверхами провідності.
Здійснюються вони методом 2Ж-циклів — ПОДВІЙНОГО ДЕРЕВА ПРОВІДНОСТІ.
(ТУТ 2Ж- ІЄРОГЛІФ, а не аббревіатура. Означає дві деревоподібно розгалужені провідні структури з корінням і гіллям. Коріння лежить у ЗОВНІШНЬОМУ середовищі — більш хаотичному, дикому, з більшими перепадами умов оточення, а гілля — у ВНУТРІШНЬОМУ середовищі — більш впорядкованому, захищеному, геометризованому, комфортному з меншими перепадами умов існування.
Розвиваються живі багатоклітинні системи ізсередини назовні — з легких швидкісних інформативних рівнів — до важких матеріало- та енергоємних. На верхніх інформативних рівнях продумуються та емпатично просмаковуються різні моделі розвитку — і вибираються найоптимальніші варіанти, виходячи з наявних потреб і можливостей. Потім включаються фінансові потоки, які віднесемо до енергетичного рівня провідності, і в самому кінці рухаються маси матеріалів, втілюючи добре розрозблений і прорахований проект. Ми ніби «заливаємо матеріалами» інформативний «привид», голограму, форму, існуючу в польовому варіанті. На даний час це масштабовані копії, 2D-проекції об'ємного проекту, вкладеного (вписаного, вбудованого) в існуючу ситуацію.
Вони теж приходять ізсередини — з уяви проектанта, технолога, замовника і організатора втілення об'єкту.
Це творчий процес — «вільна експлозія» (виверження*) матеріалізації ідеї.
*із невидимого — у видиме, з нереального — в реальне, із суб'єктивго — в об'єктивне, із неявного — в явне. Таке проявлення має ознаки творчої магіїі потребує напору ("тургору") внутрішніх духовних сил, а також (що особливо важливо) спокійного довколишнього середовища, готового "прийняти творчий вибух", творчу експлозію — без отруйних міазмів і вібраційних перешкод (без сигарет і радіоточок — хоча деяким унікумам сигарети дивним чином помагають творити, як фантастам Роберту Шеклі чи Роберту Хайнлайну, як мультиплікатору Хаяо Міядзакі..)
Існують також зворотні руйнівні впливи — як від агресивного оточення стихій, так і від агресивних конкурентів, які воліють бачити і мати на тих самих умовах, в тому самому оточенні дещо інше, що більше відповідає їхнім потребам, смакам і уподобанням. Такі протидії існують завжди і проявляються ще на ранніх стадіях визрівання і підготовки проекту — як ідеологічна боротьба чи боротьба ідей. І часто навіть на цьому інформативному польовому рівні виникають тяжкі матеріальні конфлікти з плачевними наслідками.. Добре, якщо вони якось вирішуються мирним шляхом консенсусу і взаєморозуміння. Часто йдуть в діло абсолютно аморальні методи брехні, обману, застрашування, підлих нападів з метою взагалі знищити конкурента, стерти з лиця землі..
І тому виходить, що не завжди втілюються найкращі ідеї — часом втілюються найгірші. Особливо в середовищі, отруєному тютюновим наркотиком, який розриває синаптичні зв'язки між нейронами і робить з людини дуже поважного, ретроспективно мислячого, упередженого і арроґантного, зверхнього і хамовитого дебіла. До того ж курці вважають себе великими РЕАЛІСТАМИ і в корені заперечують таку очевидну природну модель первинності ідеї над матерією — керівну роль "тонких енергій" над товстими..
Все. Тема курива — як піке в тему Смерді — заперечення життя. Будемо по можливості її оминати, бо там нема з ким і нема про що говорити. Куриво треба заборонити як тяжку душовбивчу наркоманію — тільки тоді можливий якийсь нормальний розвиток. Інакше — примітивне тюремне ретро. Сповзання в бездухі без-енергійні ями і тупа деградація. Але воно, сука, в'їлося в суспільну свідомість, як щось добре, благородне — "тютюн і люлька", козаки, опришки, "ген-ген, гай-гай" — слава і відгомін все славніших і легендарніших прадавніх віків. І всі туди лізуть скопом, переоцінюючи історію і взагалі нехтуючи футуристику як вилами по воді писане.
Отож, про макротехнічний дзен. Він звільняє від фанатичних упереджень і паразитичних асоціацій прості протилежності: як день і ніч, тепло і холод, світло і темрява, будь-які протилежності, названі китайцями інь і янь. Чи янґ — воно твердіше. Інь відповідно м'ягше.. Янь важче, інь — легше. Інь роздуває, розширює, янь — навпаки стягує, трамбує, стискає, дусить, давить, чавить.. Навіть трамбуюче триндяче радейко на психіку давить на деяких (практично на всіх) курецьких роботах.
Тут вже вилазить втретє когнітивний дисонанс (1 — первинність ідеї над матерією, 2 — курці, 3 — радіоточки), бо прагнучи бути об'єктивними — ми скочуємося в без-емоційну безсторонність, а за нею — в пофігістичну безпринципність.. бо хоч він от — як на долоні — Принцип Дерева — 2Ж-модель перерозподілу потоків і взаємообміну між середовищами в живій природі..
Але ж тих ходячих Принципів зі своїми мертвими кілками в горлі — як гною в Авгієвих конюшнях — на всіх перонах, вокзалах і зупинках, позуючих зі своєю всезнаючою мертвотою на кожному людному проході і заставляючих Себе запам'ятати.. Абсурд у тому, що вони самі себе вбивають, обездуховлюють, створюють потенціальну яму всередині — щоб затягнути (засмоктати, впихнути) туди якнайбільше гноївки "життя реального" і обтяжити себе "солідністю" — окам'янити (перетворити у вікопомну скульптуру), омертвити — і при тому виглядати на публіці якнайповажнішим, --авторитетнішим, --остаточнішим "знавцем і представником Життя Реального" — і насрати зі своєї кам'яної платформи, зі свого п'єдесталу на ваші плани і задуми, насрати отруйними брудами у вашу душу — і знецінити, упослідити, уневажнити, пробити, як бульку, всі ваші плани і задуми, впиздячившли на те місце півмертвого Себе: егоїстично позуюче курвиве падло: ось Я — монумент смердячий, а ви — лиш плоска картинка, малозначимий епізод, букашка, піксель мого величного, страшного і тяжкого півмертвого світу.. При тому виглядають вони грізно, багатозначно, велично, всезнаюче-тривожно і безпросвітно тупо.. бо абсурд самозадушення і самовбивства — щоб комусь зробити небо тюрмою, а отруєне повітря — могилою..
Отже виповзає тема присутності автора — його уподобань і ненавистей.. І від неї не втечеш.
Бо написані букви — то одне (декламація чи декларація намірів) , а "шо ты собой представляешь на самом дєлє" — з усіма твоїми підноготними грішками і капризами , який Реальний слід ти залишаєш "по життю" — то дещо інше. І те інше багатьох цікавить найбільше.. "Нє учі учьоного", "не вчи яблуню родити яблука".. Тому в курвивому оточенні важливі світоглядні відкриття затираються, зникають, видавлюються всякими величними брудами на узбіччя історії. Хоч без налиплого мертвлячого бруду були варті багато чого.. Багато кого — багатьох тисяч чи мільйонів людських життів..
Війни б не було, якби Порошенко залишився на другий термін в 2019-му,..
Війни б не було, якби "принцип Дерева" (закон 2Ж-циклів провідності в живих багатоклітинних системах) був прийнятий і виконувався для суспільного організму в 1980-му — але курвиве падло вивернуло "перестройку" в протилежний бік — в глухе безпросвітне Ретро, а Івана з його відкриттями послало нахуй ("знаємо таких, з філософіями, що сигарет не переносять", — чавили цинічно "знавці Життя Реального" — наглядачі курвивої тюрми і могили)..
Отож про макротехнічний дзен.
Ще раз повторюємо: він прагне урівноважити заскорузлі фанатичні упередження: що біле краще чорного, день краще ночі, тепло краще від холоду, а світло від тіні. В розпеченій пустелі ви б багато чого віддали за благодатну тінь, вологу, прохолоду і ковточок гіркого пива..
Але там не йдеться про такі елементарні речі (вони якось засвоюються і відчуваються автоматично) а йдеться про складніші категорії: історичне — футуристичне (минуле — майбутнє), Мікро — Макро, Горизонтальне — Вертикальне, Театральне — Функціональне, Наукове — Релігійне, Індивідуальне — Загальноприйняте, Об'єктивне — Суб'єктивне..
Річ у тім ща на даний цивілізований час існує безліч фанатичних упереджень, і відношення правди до кривди, обману, облуди, тупої впертості і байдужості до людяної істини складає приблизно 1 : 3, як на виборах 2019-го року.
Тобто із перечисленого у попередньому абзаці — щось одне безумовано возвеличується, а друге (протилежне) безумовно нехтується, уневажнюється, відкладається в довгий ящик чи ще кудись подалі: "с глаз долой, із сєрдца вон!". Тобто "твойо індівідуальноє мнєніє" (твоя суб'єктивна думка) по суті нікого не цікавить, хоч би ти зуби з'їв чи сам згорів, як факел, у своїх просвітліннях і науках.. І навіть в їх практичному застосуванні. Мусить бути "ще щось" — якийсь невидимий внутрішній поштовх, який заставить Звернути Увагу, зацікавитися, подивуватися, відчути смак глибокої тайни, хоча все здавалося таким нудним і звичним (як ті смердючі трупи орків, яких вже ніде пакувати, а вони все лізуть і лізуть.. І ніби ззовні така сама людина — а всередині щось схиблене, бо заставляє не творити, не покращувати своє життя, а руйнувати і вбивати чуже.. І лізе падла на край світу за таким легким "заробітком".. Зі страху чи з ненависті, з хамовитої зверхності чи з дикої тупості — хєр поймеш його мотиви..)
А попробуй їх (пофігістичне курвиве падло, "жизнь моя жестянка") зацікавити рідкими кристалами в живому тілі, якимись біополями, надзвичайними можливостями "високовольтного чуття" чи швидкої регенерації — вони ще здуру із тебе сатаніста зроблять, чорнокнижника — і виллють на тебе всі смороди і чорноту, всю брудну блювотну жижу тяжкого рабського минулого, яку у собі носять.. А глянеш курвиве падло на тутешніх вулицях — а воно таке саме.. Ліпить тобі на лоба свою плоскоземельщину, в якій ти просто чорна цяпка — "стікмен" з патичків (сірниковий чоловічок однієї затяжки), призначений для задушення і спалення..
І так тема Макротехнічного дзену теж пішла в небуття — бо нема кого вчити в щільно утрамбованому середовищі проклятого курвивого реалізму (дебілізму). Курвиві падла умудряються тим духом, яким мало бути підняте і реалізоване твоє майбутнє, — реставрувати, реанімувати, якось франкенштейнити і ще раз повторяти (тавтоложити) своє безумовно "славне-чесне-правдиве-священне" Минуле.. (А ще донечки курвивого падла — зверхні феміністичні матрони — особливо кохаються у "відродженні традицій і народних промислів" — хоч із соломи, шнурочків і пір'я — зате своє, рідне, аутентичне, міщанське, "доцябоже", а ви гівно — "раби божі"..)
Навіть не знаю, що вам ще розказати. Пиво вже не дає натхнення. Треба робити якісь порядки в своїй норі і видобувати раніші записи про "майбутнє в минулому", яким воно уявлялося, коли ще свіжі сперматозоїди били в голову.. розповідаючи писклявими голосами, в якому дивовижному багатовимірному світі вони хотіли би жити..
P.S. Може треба було сказати у "вступі" чи передмові, що тут йдеться про потокове мислення, довготривалу довгомірну медитацію — мислення "слідами руху", траєкторіями переміщення, — мислення, що заздалегідь включає в себе і часовий вимір, і довготривалу "емоційну пам'ять". Іншими (теперішніми) словами — логістику і емоційний інтелект, що включає в себе і фактори натхнення, і болючу пам'ять про його придушення і знищення цинічними адептами "Життя Реального" — курвивої тюрми і могили, порубаної на окремі кадри, химерну мозаїку курвивого "плюралізму" (отсєдова досєдова — далі все "нереальне": "смотрю в кнігу — віжу фігу").. Відтак вона, 2Ж-наука, чи він, Макротехнічний дзен на її динамічній основі, нагадує вам про деякий "монізм", об'єднуючий анти-ентропійний фактор, який протистоїть глобальному потеплінню та інфрачервоній ентропії.