Пенсія як вирок
Київська маршрутка 424 Святошино — Ворзель. З Академмістечка повна зі стоячими пасажирами, але на Lavina люди повиходили і в салоні половина сидячих місць були порожніми.
Бабуся заходить і запитує у водія чи можна за пільговим. Він відповідає, що вже є. Не можна. Вона проситься, будь ласка. Ні. Старенька йде на вихід.
Жінка встає і дає гроші водію — за бабусю. Каже, щоб та заходила і їхала. Ціна питання 23 грн. Водій бере гроші, бабуся заходить, дякує. Маршрутка їде.
І таких випадків багато.
Сумно. Прикро. Незрозуміло.
Пенсія 70$. Чи може собі уявити таке життя якийсь депутат? Та просто будь-який чиновник? 70$ на місяць. Страшний вирок нашої держави для людини, яка працювала все життя і йде на відпочинок за віком.
Чи це відпочинок? Це знущання. Це катування. Це вирок від держави. За що? На хіба так? Про це майже ніхто не говорить. Це непопулярна тема. Про зарплатню в сотні тисяч гривень популярно говорити, а про пенсію в 1700 грн непопулярно.
Та яка справа можновладцям про те, як живуть старі в країні, якою вони керують — їхні рідні ж живуть нормально.
Сумно. Прикро. Незрозуміло.
А чи може це бути змінено? Ніт. Бо це мало кому цікаво. Гречка під вибори хіба що і не більше. Основна функція апарату держ управління — організація комфортного життя для громадян. Але в нашій країні якось навпаки — громадяни живуть задля того, щоб забезпечувати комфортне життя апарату держ управління.
Сумно. Прикро. Незрозуміло.
