Цвіт Нації

Багато можна сперечатися про те, яка нація наймужніша, найвідданіша і найбільш об'єднана. Мабуть, представникам кожної нації є що сказати і навести приклади. Ранок 24 лютого цього року розставив усі крапки над «і» та виключив усі суперечки з цього приводу. Усьому світу стало очевидно, яка наймужніша і найбільш об'єднана нація у світі, так і її антипод – наймерзотніша, найзабитіша і нікчемна…

Кремль започаткував свій «кривавий конкурс» на визначення нації-переможця, навіть не розуміючи і не усвідомлюючи страшних наслідків для росії. 204 дні безпідставної злочинної агресії проти України, яка вже перетнула всі можливі «червоні лінії» 3-денної «спецоперації», довели всю нікчемність російського суспільства, яке так активно раділо і плескало в долоні в перші дні окупації, а тепер у відчаї стежить за швидкою та ганебною втечею окупанта з українських земель.

Браві марші та усміхнені обличчя змінилися на скиглі з приводу необхідності припинення вогню та запрошення до переговорів. Ще б пак, зовсім несподівано для псевдонації псевдопереможців війна опинилася на кордоні з самим осередком Зла і вже стукає у двері прикордонних областей росії. З кожним днем все голосніше! І, рано чи пізно, ці двері будуть відчинені, тобто – вибиті з косяками українською армією.

І ніде не сховатися нащадкам Суворова. Хіба що – за Уралом. Можливо… Якщо українці «заспокояться» на курську, ростові чи москві.

І ніхто не допоможе «бідним скривдженим бандерівцями росіянам». Армію практично розбито, на Еритрею надії мало, помірні «китайські тигри» замість допомоги заберуть навіть те, що досі не забрали в росії, але вже давно вважають своїм. А власні «мужні захисники» вже вичерпують останні запаси поліетиленових мішків. Та й не залишилося тих «захисників» (чи їх ніколи не було?). А «діти гір» та «татуйовані сидільці» зовсім не «тягнуть» ні на «мужність», ні на «відданість».

Та й кому вони можуть бути відданими? Неіснуючій «скріпній нації», сірого та мерзенного скупчення біомаси з викривленими потребами та примарними мріями? Чи старому помилковому диктатору, який уже давно «розтанув» у своїх численних клонах і вже не зрозуміло, чи живий він досі, чи вже давно в першому ряду на концерті «перуки, що співає»?

Нема чого й нікому захищати в росії. Бо, як з'ясувалося, немає такої ні країни, ні нації в повному розумінні цих слів.

А Україна є! І буде завжди! І вже весь світ у цьому переконався І є Українська Нація, Справжня, об'єднана та мужня! Бо лише Справжню Націю захищають усі разом незалежно від віку чи статі! Тільки за Справжню Націю в бій ідуть викладачі університетів, власники потужних кампаній та банків, співаки, актори, танцюристи. Ті, хто в іншій країні та іншого Роду міг би спокійно стежити «з тилу» за розвитком подій на фронті та співчувати втратам, попиваючи ранкову каву в сонячному дворі власного будинку.

Неможливо навіть уявити, щоб прима «Державного академічного Маріїнського театру опери та балету в Санкт-Петербурзі» захищала зі зброєю в руках, наприклад, курськ. Це не про них. Не про росіян.

Це про українців. Справжніх. Тих, хто у мирний час віддавав себе повністю служінню Українській Нації, а з початком війни став на захист своєї країни, незважаючи на регалії та мирні досягнення.

Є таке поняття, як «цвіт нації». Для України – кожен українець – її цвіт. І немає різниці між викладачем універу чи простим токарем-фрезерувальником. Між тими, хто зі зброєю в руках захищає свій дім, свої сім'ї, близьких та рідних. І хто гине на фронті від гидоти, яка зважилася підняти руку на Українську Націю.

Сум… Війна завжди забирає найкращих… Член Національної спілки художників України, лауреат премії у галузі скульптури ім. М. Ярошенко скульптор та кераміст Святослав Пашинський, соліст балету Національної опери України, Заслужений артист України Олександр Шаповал… Сотні, тисячі прізвищ, всесвітньо відомих та простих українців, представників Української Нації, які віддали за неї своє життя. Не за звання, не за офіційну шану, тим більше не за гроші.

За Свободу та Майбутнє Української Нації!

Тому ворог приречений. Бо давно збідніла «земля російська» героями (якщо навіть колись і були). Залишилися лише вбивці, мародери та мерзота, з якої справжню Націю ніколи не створити. І прогнилі «скріпи» тут не допоможуть…