Іван Порало,

к.філос.н.,
дослідник інформаційних/цифрових відносин;
дослідник проблем верифікації публічної інформації

Героєм цієї вітчизняної Іліади є голова оболонської районної адміністрації нашого старого міста. Чому так пафосно? Випадок який стався за фантастичністю можна прирівняти лише з Іліадою.

У двох словах про події.

Уявіть, в останній місяць минулої весни одна жінка, яка проживає з дорослою дочкою, у своїй комунальній платіжці знаходить невідоме їй раніше тіло (у графі кількість зареєстрованих). Звісно, страх лише доповнив відверту зацікавленість містичного явища. Навіть починаючи пригадувати власне життя аж до дитинства, жінка та слідом і її дочка, так й не зуміли пригадати коли вони й кого до себе підсилили.

Ну для киян (припускаю, що не лише для нас) тема реєстраційного за місцем проживання лівака не нова. Про цей вид дрібнопосадового адміністративного «бізнесу» не чули лише дід Онуфрій та бабуся Нюра з хутора десь за Прип'яттю та декілька міністрів з КМУ. Якщо перших це не хвилює оскільки проживають у зоні навмисного забуття (японців на ці території немає), то другі — існують за принципом «проблеми індіанців шерифа не хвилюють», що їм злочини проти громадян. Адже пенсійний стаж й так капає, схеми працюють, діти у лізі плюща переписують моделі життя-мрії, а статки, ні, стааааАААТКИ стабільно зростають. Й не варто, щось змінювати.

Так ось, повернусь від егоцентрованої економіки до справ банальних. Жінки збирається та йде до місцевого ЦНАПу, з'ясовувати звідки у її власній квартирі взялось тіло. Спершу у ЦНАПі розповідали про карантин й казали, що до них не можна (адже скоро так і буде хмарні БД та нейромережі їх попросять). Але старий метод спрацював (треба голосно покричати) і її питанню приділив особисту увагу один з працівників. З'ясувалось, що тіло належить чоловіку, навіть більше, це тіло «лежить» у квартирі вже досить багато років.

Звісно, зібрали документи, враховуючи й ордер, й свідоцтво про приватизацію, реєстрацію тощо й написали ввічливий та поважний лист тому, хто це лайно має розрулювати (голові районної адміністрації). Й ось диво. Надходить відповідь, де голова розповідає як створюється реєстр проживаючих, хто та як це робить, й навіть надає безплатну юридичну консультацію (якщо відверто, то переписує абзац постанови КМУ). Тобто, каже це лайно не моє, я до нього відношення не маю й взагалі валіть нафіг до суду.

Увага, спойлер. За реєстр проживаючих відповідає ЦНАП, а ця структура підпорядковується головам районних адміністрацій

Ідея взагалі цікава, але до кінця не обміркована. Тобто, тобі вказують на проблему, що стосується твоєї діяльності, а ти перекладаєш відповідальність на громадянина та створюєш умови для втрати ним особистих коштів, часу, сил та додатково навантажуєш суд

ВСМЫСЛЕ?

Якщо у це лайно влізла сама людина, то вона б несла повну відповідальність, але цей припис, «захоронення на чужій ділянці» людина отримує за умовчанням — на, тримай, тепер ти той, що про тебе записали й да, тепер ти нам винний.

А тепер сам фокус. До вашої уваги магія витягання з порожнього капелюха дорослого МУЖИКА

Жіночка, ще більше натиснула й отримала самі чарівні документи. Знову склали листа з новими аргументами й відправили до оболонського ЦНАПу та оболонської поліції з інтригуючою назвою «Заявна про злочин». Й знову оперативна відповідь від голови (10.02.2021 № 104-104/С-179-483). А у заві було зазначено й старе, й нове, а саме:

1. добровільно ніхто не кого не реєстрував за місцем проживання (заяву та згоду не писали);

2. квартира є приватною власністю;

3. БУДИНОК БУЛО ПОБУДОВАНО НА 12 РОКІВ ПІЗНІШЕ, НІЖ ЗАРЕЄСТРУВАЛИ ЦЬОГО ЧОЛОВІКА У ЦЬОМУ БУДИНКУ, У КВАРТИРІ ЦІЄЇ ЖІНКИ.

На що цей герой відповів, що реєстр проживаючих ведеться шляхом переписуванням з якихось там носіїв, що винна Дерміграційна служба це була їх парафія й знову «посилає» до суду.

Голова не реагує на те, що це «помилка» (вочевидь бізнес) працівників ЦНАПу (чи ще когось). Йому байдуже, що такого у природі не існує (немов народитись раніше своїх батьків).

Питання до залу:

  1. А кому потрібен такий голова районної адміністрації?
  2. Чому суспільство за таку, якщо її можна так назвати, діяльність, має зараховувати у перспективі пенсійні кошти, й чималі?

Це випадок цілковитої диверсійної діяльності. Диверсія у підриві довіри до уряду, до державного апарату, до інституту влади. Високопосадовець, якого можна назвати лише чуваком, не проводить службового розслідування, не видає розпорядження на підставі документів. Чувак погоджується з тим, що

хтось може офіційно та легально проживати у повітрі 12 років.

А забув про поліцію.

Жінці зателефонував який поліцейський джигіт й розповідав, що все гаразд. Що вони цим не займаються (вочевидь на думку поліціанта замах на майно, це не кримінальний злочин). Звісно, це ж потрібно попрацювати, а хто там бажає працювати. Особисто від себе додам. Скільки разів я не звертався про злочини, відповідь була 0.

Тому, шановні співгромадяни нашої цікавої країни, магія не у цирку не на виставах ілюзіоністів, вона у владних кабінетах. Там вам можуть змінити стать, навішати штраф, пересилити, усиновити тощо. Там багато див. Адже всі ці документи створюються за нас хтось.

Особисто я за жорстке покарання таких високоповажних діячів (клоунів) адміністрацій. Має бути запроваджене звільнення з ганьбою, без права назавжди обіймати у держсекторі посади; з вимогою відшкодування моральних збитків постраждалим; без урахування часу трудової діяльності у стажі; з вимогою повернути виплачені заробітні кошти