Я впевнений — немає людини, яка б не бачила оголошень у соцмережах, по телебаченню з проханнями допомогти зібрати кошти на лікування. Багато хто з нас перераховує гроші, щоб надати хоч якусь посильну допомогу, існують навіть благодійні та волонтерські організації. У більшості випадків — це онкологічні захворювання або ситуації, де потрібне хірургічне втручання, на лікування яких у захворівших немає грошей. Та не лише в них, а й коштів усієї сім'ї не вистачить. І це велика трагедія нашої держави, тому що тільки від раку за статистикою в Україні щорічно помирає 230 — 240 тисяч чоловік! Так, у нас добросердні люди, але країні потрібні зовсім інші методи для допомоги та захисту своїх громадян!
Сьогодні можна з впевненістю сказати, що наша медицина безкоштовною лише називається, насправді ж кожен, хто хоч раз стикнувся з необхідністю звернутися до лікарні, знають: безкоштовно можна тільки посидіти в черзі до терапевта. За кожну медичну послугу треба платити — у платних закладах за прайсом, у державних часто під виглядом благодійних внесків або сплати за матеріали. Наприклад, послуга рентгену безкоштовна, а за плівку доводиться сплачувати. Коли ж справа доходить до серйозних захворювань, чи до необхідності операції, чи пологів — тут у хід йде все, пацієнти купують ліки, сплачують «подяки» хірургу, акушеру, медперсоналу.
Для розв'язання фінансового питання під час лікування у Європі існує медична страховка. По суті, вона захищає людей від втрат у разі захворювання і робить медпослуги доступними. В Україні на рік витрачається приблизно 100 доларів на пацієнта, тому наша система охорони здоров'я на 60% фінансується нашим коштом. Щоб державна модель фінансування медицини функціонувала повноцінно, необхідні великі додаткові гроші, для покращення ситуації потрібен окремий страховий фонд. Країни Східної Європи практикують системи обов'язкового страхування, де страховий фонд формується окремо від бюджету. Його наповнюють внесками в різних пропорціях для різних категорій населення.
Які наразі існують види страхування в Україні? Це страхування здоров'я та медична страховка. Різниця між ними у тому, що при страхуванні здоров'я людина купує страховку на певні випадки, наприклад, травма, необхідність оперативного втручання або діагностування критичних захворювань, таких як рак або інфаркт. У страховому випадку компанія перераховує гроші на рахунок, і людина їх використовує, як вважає за потрібне. Тобто цей вид не має на увазі медичні послуги, лише виплата грошей.
У медичній страховці людині у страховому випадку надають медичні послуги на певну суму, яка лімітована. Зазвичай цей вид страхування не містить у собі інфаркти, інсульти чи онкологію. Більшість медичних страховок не покривають критичні захворювання.
У високорозвинених країнах медстраховка — це звична повсякденність, в Україні ця сфера зовсім слабка. Нам потрібно розвивати страхові медичні послуги, щоб держава забезпечила людям можливість отримувати необхідну, якісну медичну допомогу, тоді можна буде сказати, що населення має соціальну захищеність!
Іван Галунга, голова ГО «Народний люстраційний центр»