Освітні втрати в Україні стали однією з причин пропозиції «офлайну»

14 квітня Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати свого дослідження «Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання„, що імовірно стало відправною позначкою на шляху до рішення МОН рекомендувати повернення учнів та студентів закладів освіти України до авдиторного та змішаного формату проведення занять.

За висновками дослідників УЦОЯО «тривале навчання поза закладом освіти негативно позначилося на рівні сформованості читацької та математичної компетентностей: різниця в середніх балах учнів, які навчалися віддалено 3-4 місяці, порівняно із середніми балами тих їхніх ровесників, які навчалися в такому форматі менше одного місяця, становить 6,9 бала із читання та 7,6 бала з математики». Такі освітні втрати можуть у подальшому позначитися на економічному розвитку країни, але про це можна буде напевно дізнатися з роками.

Нині ж в оцінках ситуації частиною батьків переважає рівень безпеки над рівнем знань, адже втрачене життя не надолужити, на відміну від суфіксів і формул. Решта батьків готові йти на ризик «очного» навчання й аргументують це відсутністю безпечних умов для дітей вдома, коли вони вимушено залишають їх сам на сам, відправляючись щодня на роботу. До того ж не кожна дитина легко засвоює знання без особистого контакту з учителем і ровесниками, як не кожен педагог володіє навичками якісно викладати у дистанційному форматі.

Однак, що би не рекомендували у міністерстві здалеку, керівники закладів освіти на місцях значно ліпше розуміють ситуацію і більш об'єктивно можуть визначити безпечність приміщень та будівлі загалом для проведення авдиторних занять. А справа батьків – проконтролювати процес підготовки закладу до навчального року, якщо рішення щодо «офлайну» ухвалене остаточно.

Що варто знати батькам про безпеку дітей у закладі освіти

Коли календар перетинає серпень, заклади освіти традиційно додають активності у підготовці до нового навчального року. Ось й цьогоріч після академічного року в умовах великої війни громади України зазбирали дітей до шкіл. Кривий Ріг не став виключенням. І ніби все правильно, і нічого поганого тут чи дивного, проте перестороги батьків щодо сумнівної безпеки на території криворізьких шкіл під час війни не безпідставні.

Справа в тім, що в закладах загальної середньої освіти міста «довжиною в життя» захисних споруд з цивільного захисту (бомбосховищ) немає. Є відремонтовані й підлаштовані під найпростіші укриття підвали, які ще учора «мироточили» сумішшю з конденсату труб і спор грибка, а подекуди й вільними водами, які періодично скидають норовливі шкільні комунікації через свої вікові латки і «хомути». А де немає і такого «щастя», жалісливі ДСНСники у команді з колишнім міністром освіти і науки за умови, що обрані локації мають потужні стіни і не мають вікон, дозволили влаштувати на перших поверхах закладів освіти приміщення подвійного призначення.

Переважно ж це невеличкі підвали, які можуть вмістити хіба клас чи два, а це значить, що масово школи не можуть приймати учнів за визначенням. Отже форма освіти може бути лише дистанційна або ж змішана. За свідченнями окремих педагогів, у деяких криворізьких закладах освіти їм ставили за умову викладання фактично у дві зміни, коли після уроку в авдиторії вони мусять проводити те саме заняття ще й дистанційно. Це неприпустимо, адже подвоюється навантаження на вчителя – ще й за тієї ж зарплати. Така робота може позбавити здоров'я.

В ідеальному світі для змішаної форми навчання засновник закладу освіти купує комплекти аудіовізуального обладнання, яке допомагає у реалізації одночасної участі учнів у процесі по обидва боки екранів – в авдиторії і дистанційно. У нашому звичайному світі влада Кривого Рогу купує собі річний піар у різних засобах інформації та в соціальних мережах на понад 22 мільйони гривень (близько 40 комплектів останніх моделей якісного обладнання для «дистанційки» чи навіть більше).

Окрім можливості для педагога з якісним технічним забезпеченням проводити повноцінний урок за участі усього класу одночасно, діти отримують відчуття присутності й дотичності, не втрачають зв'язок одне з одним. Це додає упевненості учасникам освітнього процесу, а також сприяє ліпшому засвоюванню матеріалу. Можливість отримувати знання у зручний спосіб є дійсно важливим стимулом до навчання в умовах глибоких стресів на тлі війни. Проте авдиторія має бути безпечною, аби учням не доводилося посеред уроку зриватися і бігти до сховища. А це значить, що вона й має бути сховищем/укриттям за усіма ключовими характеристиками. Виключення хіба складають населені пункти, де переважно не буває тривог і де можна сміливо навчатися у звичайній авдиторії, але в Україні таких дуже мало.

Вимоги до захисних споруд

Усі захисні споруди мають обліковуватися, в процесі чого вони отримують паспорти, облікові картки та облікові номери. Спорудам подвійного призначення та найпростішим укриттям, якими переважно обладнані заклади освіти, номери не присвоюються. Проте вони обліковуються органами місцевого самоврядування в книгах обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів з метою інформування населення щодо наявності такого виду захисту. ДСНС веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд. Як виглядають ці облікові документи (паспорти) різних категорій укриттів, можна побачити у додатках до наказу МВС від 9 липня 2018 року № 579 (Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду ЗСЦЗ).

Сховища, що беруться на облік балансоутримувачем, мають відповідати вимогам будівельних норм ДБН В.2.2-5-97 та ДБН А.3.1-9-2015. Ключові вимоги МОН візуалізувало у своїй презентації «Захисні споруди», яка складена на основі Алгоритму дій від ДСНС. Найбільш детально ви зможете розібратися з ними саме за ДБНами та відповідними нормативно-правовими актами (далі — НПА), але це забере у вас більше часу.

За визначенням законодавства України Споруди подвійного призначення — інженерні споруди підземного простору міст, інших населених пунктів (станції та ділянки метрополітену, підземні переходи та тунелі, паркінги, гірничі виробки, споруди котловинного типу, підвальні та інші приміщення), які можуть бути використані для захисту населення у разі виникнення НС техногенного та природного характеру, а також при веденні військових дій. Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

«Сховища, споруди подвійного призначення із захисними властивостями сховищ проектують з урахуванням забезпечення захисту населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період:

а) від дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження з розрахунковим надмірним тиском для:

б) від місцевої та загальної дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб);

в) від дії небезпечних хімічних речовин, радіоактивних речовин (для сховищ, що розташовуються у зонах можливого хімічного та радіаційного забруднення), бойових отруйних речовин, небезпечних біологічних речовин та бактеріальних засобів ураження;

г) бактеріальних (біологічних) засобів, бойових отруйних речовин (на особливий період);

д) від зовнішнього іонізуючого випромінювання — зі ступенем послаблення зовнішнього іонізуючого випромінювання (коефіцієнт захисту Кз) згідно з додатком 1;

е) катастрофічного затоплення (для сховищ, що розташовуються у зонах можливого катастрофічного затоплення);

є) високих температур та продуктів горіння при пожежах.

Протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів проектують з урахуванням забезпечення захисту населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період :

а) від зовнішнього іонізуючого випромінювання — зі ступенем послаблення зовнішнього іонізуючого випромінювання (коефіцієнт захисту Кз) згідно з додатком 1;

б) від дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження з розрахунковим надмірним тиском до Р = 20 кПа (0,2 кгс/см2);

в) від місцевої та загальної дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб)».

Вище наведена цитата з ДБН В.2.2-5-97 доводить нам те, що навіть спорудами подвійного призначення та найпростішими укриттями не можуть бути підвали чи будь-які підземні приміщення лише через чиєсь бажання. Окрім візуального обстеження, їх мають перевірити відповідні служби на предмет дотримання необхідного ступеню захисту. Інакше це бутафорія, що може скластися на кшталт карткового будиночка за першого ж ракетного обстрілу або отруїти грибковими спорами чи шкідливими випарами від неякісних матеріалів у замкненому просторі, а не реальний цивільний захист.

Утримання та експлуатація, забезпечення необхідним майном, оцінювання захисних споруд щодо їх готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами відповідно до Вимог щодо їх утримання та експлуатації. Аби задовільнити потребу в укритті цивільного захисту, адміністрація закладу освіти має звернутися до засновника для призначення комісії щодо огляду та визначення придатних приміщень для цієї мети. Дозвіл на відновлення/розконсервацію/експлуатацію можуть отримати наступні види приміщень закладів освіти:

В разі відсутності приміщень з відповідними характеристиками у закладі освіти, слід перевірити можливість організації укриття в радіусі 500 м від закладу освіти.

Рекомендації ДСНС щодо алгоритму дій у процесі забезпечення укриттями цивільного захисту закладів освіти містять досить зрозуміло викладені вимоги, дії та можливості відповідальних органів та осіб. Тож якщо ви ознайомитеся з цією презентацією, зрозумієте, що і як необхідно перевіряти.

 

Спосіб перевірки дотримання закладом освіти вимог до захисних споруд

Цивільний кодекс у статті 20 визначає завдання та обов'язки суб'єктів господарювання, яким є також і заклади освіти, у сфері цивільного захисту, а у ст. 21 права та обов'язки громадян, зокрема працівників цих суб'єктів. Це важливо знати для розуміння, хто і що має робити в разі небезпеки. Ці правила містять серед обов'язків допомогу до прибуття спеціальних служб, для чого громадяни мають вивчати способи її надання. Глава 7 присвячена спорудам цивільного захисту, заходам з евакуації тощо.

Серед безпосередніх обов'язків батьків є піклування про дітей та створення безпечних умов вдома, а поза домом батьки захищають дітей відповідно до Сімейного кодексу України. У межах захисту батьки (офіційні представники дітей) мають повне право завітати до школи чи садочку, аби на власні очі пересвідчитися у надійності захисних споруд закладу, класних та інших авдиторій. У закладі освіти за ці безпечні умови відповідає керівник закладу освіти, який має звертатися до засновника для їх фінансування. Отже й повідомити про свій візит батьки мають директору. Для такої інспекції варто «озброїтися» інструктивно-методичними матеріалами,  Листом МОН про підготовку до нового навчального року від 17.05.2023 № 1/6990-23, Наказом МОН про організацію роботи з охорони праці від 26.12.2017  № 1669та іншими НПА, які регулюють ремонтні й будівельні роботи з облаштування приміщень і споруд, переліком необхідного обладнання, а також заручитися підтримкою інших батьків, а можливо й небайдужих місцевих депутатів чи громадських діячів.

Першим, на що варто звернути увагу, є наявність паспорту захисної споруди, який/його копія знаходиться у директора закладу освіти. Також варто поцікавитися щодо призначених відповідальних за експлуатацію сховища осіб (формування з обслуговування захисної споруди) та наявності необхідних журналів та інструкцій відповідно до Додатку 18 вже відомого 579 наказу МВС, які складаються за зразками з цього ж наказу.

Далі перевіряється наступне:

Перелік наповнення укриття зазначається у Додатку 20 до Вимог. Він чималенький та досить детальний і серед іншого містить:

Батьки (офіційні представники) учнів закладів освіти мають повне право на отримання звіту щодо діяльності освітньої установи та її фінансування, а також огляд умов, які створює для здобуття освіти заклад будь-якої форми власності. Життя та здоров'я дітей є найціннішим скарбом для родин зокрема й для держави загалом.