https://www.facebook.com/groups/1447547535497898/permalink/2806348142951157

Про ще одну тему, яка викликає масову істерику батьків 8-9 класників Києва (якщо я правильно зрозуміла, в інших містах поки що оцим усім органи освіти не займалися).

Що відбувається в Києві. Тихо-тихо в народ пішли якісь списки шкіл, де будуть, чи не будуть 10-11 класи.

Досить притомний текст від не те щоб незалежної людини (авторка того тексту — з кола формальних чи неформальних радників Гриневич тих часів, коли та була міністром освіти). Всіх деталей пані Олена звісно не напише.

А деталі тут такі. В Києві страшенно не вистачає шкіл — бо понаїхали багато людей (на що мали повне право, у нас вільна країна), і бажання виїхати з населених пунктів де нема роботи з пристойною зарплатою — природнє людське бажання. А коли будували величезні житлові масиви — школи, незважаючи на нормативні документи, не будували (або будували приватні).

Принагідно нагадаю ціни приватних шкіл (менше не вийде, бачила численні кошториси людей, які абсолютно не мали на меті великі прибутки). Повноцінна (не дистанційні і ліцензована) приватна школа в Києві — десь від 15 тисяч гривень (десь може бути трошки дешевше за рахунок наявності власного приміщення у засновників, здатності засновників отримати оренду за 1 гривню та/або згоди вчителів працювати «за ідею» за заробітну плату приблизно державної школи); від 20 тисяч — якщо школа без економії на всяких фішках, з високоякісними вчителями неволонтерами, трошки грантами для олімпіадників і так далі; від 30 тисяч і далі — дуже престижна школа з вчителями-іноземцями та іншими елітностями (таких шкіл мало і потрапити туди супер важко). Дистанційні приватні школи — ціна сильно залежить від пакету послуг, може бути й гривень 200 на місць — якщо це екстернат, і ціна включає лише перевірку атестаційних робіт раз чи двічі на рік. Може бути й 10 тисяч на місяць і більше з повноцінним дистанційним навчанням та офлайновими заходами. Там дуже багато варіацій. Екстернат може бути й безкоштовним у відповідних державних школах. Є ще альтернативні школи без ліцензії приватної школи — там може відбуватись навчання з атестацією в інших школах, де є можливість екстернату (державних чи приватних). Тут теж дуже великі цінові варіації, залежно від приміщення, кількості занять на тиждень, кількості предметів. які реально вивчаються.

Дозволю собі повторити тривіальну річ — для вибору школи треба розраховувати повний пакет вартості освітніх послуг, необхідних дитині — тобто внесків в школу, репетиторів, додаткових гуртків, секцій, спортзалів, таборів, басейнів, нянь і так далі. Дорогі школи привабливі для багатьох батьків, зокрема, і тому, що там часто «все включене» — і спорт, і мистецтво, і іноземні мови, і репетитори до ЗНО чи інших незалежних екзаменів. Ще раз нагадаю, що математика потрібна буквально всім — для прийняття в тому числі отаких рішень (за винятком випадку, коли людина приймає рішення, що «якось воно буде», тобто зараховує себе до недумаючого піплу).

Повернемось до теми 10-11 класів. Умовно компетентне та начальникоцентричне керівництво київської освіти обрало такий варіант вирішення проблеми нестачі місць в початкових класах, особливо в нових мурашниках — прибрати в «звичайних» районних школах старші класи, та оголосивши, що 10-11 класи будуть лише в ліцеях. Тихенько, без адекватної комунікації. В тих районних школах навчання ну таке собі (хтось вчиться, хтось сидить), але саме там винищили «побори з батьків» — тобто там концентруються діти категорично небажаючих платити за освіту дітей (або тих, кому доходи не дозволяють ніяк). Замість декларованого колись давно за часів Гриневич та в законодавстві переходу до відокремленої старшої профільної школи колись потім (здається, в 2027 чи 2024 році — але ніяк не прямо зараз, і до цієї школи має бути конкурсний вступ всіх-всіх, а не тільки прибульців на вакантні місця) — КМДА (яке не будувало шкіл роками, але давало дозволи на мегамурашники) вирішило розв'язати кричущу проблему отак. Колотнеча почалася зараз (наскільки я розумію, нормативних документів немає — є лише якісь списки шкіл, де 10-11 класів не буде).

10-11 класи на масивах будуть в основному в престижних та реально платних школах (звідки збори чималих коштів нікуди не поділися, незважаючи на всі Батьки-СОС), де інша поглиблена програма з 5 класу, і куди здати вступний іспит для дитини просто з вулиці, прямо скажемо, складно (і вчитись там після районної школи теж навряд чи реально). Варіант негайно найняти репетитора з тієї школи та готуватись до непрозорого іспиту з туманними вимогами є (перевагу точно матимуть олімпіадники) — але для середньої дитини нагнати реальну програму вимогливої школи після районної ну таке — малореально. І місць буде мало, і конкурс мабуть більший ніж у Ілона Маска на Марс.

Додаткові обставини — батьки цих районних 9-класників не можуть або не хочуть дуже платити; освітній рівень тих батьків теж ну таке (приклад істерики — «ой трагедія, 90% 9-класників виганяють в ПТУ, бо залишиться лише 1/4 шкіл з 10-11 класами». Додаємо 90%+1/4 і отримуємо відсоток ймовірності нездатності таких батьків до аналізу ситуації).

Інформації про відкриття додаткових старших класів для районних 9-класників в престижних ліцеях на масивах я не бачила.

Варіанти на зараз -
- таки наймати репетиторів і негайно готуватись до екзаменів в умовну «Наукову зміну» (нагадаю, екзамени повністю непрозорі і чесність в умовах ажіотажу під великим питанням);
- ПТУ-коледж (непрестижно, моральний удар для багатьох дітей та батьків, хочуть неколеджну професію — наприклад, журналіста);
- платна освіта в приватній школі;
- сімейна освіта, екстернат та репетитори (в районних школах все ж чимало дітей, зовсім не здатних до самоспрямованої освіти, і батьки боятимуться загулу);
- йти в старші класи в такі собі районні непереповнені школи ближче до центру Києва (такі є), і витрачати багато часу на дорогу з масивів;
- їхати в школу до бабусь-дідусів в райцентр чи обласний центр;
- людям з правами на шкільну освіту в інших державах — посилати дитину в інтернат у відповідну державу;
- влаштовувати грандіозний кіпіш і вимагати від КМДА 10-11 класів в звичайних районних школах, нестача місць в початковій школі не цікавить — то проблеми інших людей, створені тією самою КМДА та Київрадою.

Моя порада — для початку витратити гроші на незалежну оцінку реального рівня учня 9 класу та на консультацію спеціаліста з профорієнтації. Далі обирати один з варіантів вище, враховуючи повну вартість необхідного пакету освітніх послуг для дитини, та результати консультацій вище. І для початку забути про непрестижність коледжу (технікуму) — для багатьох дітей це набагато кращий варіант, ніж районна школа, і ніяким чином не закриває дорогу в ті ж журналісти, кодери чи юристи.

Ну й нагадаю, що Гриневич і К дуже не любили оці усі ваші ілітні школи, де навчають хоч чомусь, і дуже хотіли їх прибрати. Щоб усі були однакові, а нахабних відмінників або били тупаки, або батьки бажаючих вчитись були б змушені обирати якісь небезкоштовні варіанти. Бо нічого ото. Додаткові класи районного рівня в ілітних ліцеях — це саме воно. Гарний спосіб зменшити їхню привабливість та знищити.

Так, я за рівний доступ до безкоштовної якісної освіти всіх-всіх дітей. Але є реальна ситуація відсутності коштів, відсутності вчителів та масового прошарку демотивуючих навчатись батьків (не будемо згадувати оті 73%; забудовники, які дружно згенерували оцю ситуацію в Києві — не тільки 73%).