4 для S. Розвиток транспорту.

Транспорт розвивається від дискретного до неперервного. При тому спочатку розвиваються (розгортаються у надструктуру) легкі інформативні рівні провідності, далі важчі енергетичні і нарешті зовсім важкі речовинні. Тобто утворюється неперервний потік рухомого несучого середовища, в який можна «врощувати» щось своє і потім його звідти певним чином «вивуджувати», витягати у потрібному місці. Але розвиток транспорту треба починати розглядати із загальної картини провідності сусп. організму. А загальна картина така, яку описує модель 2Ж-циклів: щось потрібне людям вибираємо з Природи, збираємо кореневищами Ж1-структур (прямих півциклів провідності), переробляємо каскадом збагачуючих, концентруючих корисну дію «фільтрів», перехідних бар'єрів, вибираючи шкідливі домішки, доводимо потік до стандартного уніфікованого стану, визначеного оптимальними споживчими параметрами (виходячи з мікроструктурних досліджень всіх можливих варіантів його впливу на біо- і тех-організми) — і потім розповсюджуємо споживачам (розгалужуємо «кроновою» частиною провідного дерева у «внутрішньому середовищі» сусп. організму. Пам'ятаємо, що коренева частина лежить у зовніщньому середовищі. «Внутрішнє» більш вимогливе і стабілізоване, зовнішнє — більш дике і неприкаяне. Його шманає, хто як хоче. Нас можуть страшити, що там кожне дерево з супутника пораховане і числиться на строгому обліку — насправді ж ліси горять зі страшною силою, і підпалює їх переважно мстиве курвиве бидло, бо мусить мати зі собою сірники чи запальничку, щоб припалювати сигарети, а це вже незаперечний доказ причетності до злочину знищення природи, а саме своїх легенів в мікромасштабі і «легенів планети» в макромасштабі.) Це було про Ж1-потік. В кінцевих елементах після його використання виділяються деякі шкідливі надлишкові викиди (дими, вуглекислий газ, зайве тепло, шуми, іскри, ошурки, огризки, куски бруду, кіптяви, різних хімічних викидів і випарів — і їх обов'язково відводимо на переробку і утилізацію (перетворюємо шкоду в користь) тут же, збираючи все на виходах келтів, безпосередньо в місцях народження шкідливого фактора. Бо буває, що на заводах чи вдома фарбують «на свіжому повітрі» майже прозорі ферми, рами, сітки — розпилюючи фарбу з форсунок — і приблизно 80% фарби вилітає в повітря. Потім довкола заводів ходять дуже вумні і прискіпливі аналізатори з апаратурою і забирають проби повітря — і виявляють там (о боже!) сліди нітрофарб і б'ють тривогу понаднормованої загазованості повітря нітратами від фарб чи димами від автонавантажувачів, які снують по заводу і складах туди-сюди і ніяк не хочуть перетворитися на електрокари, щоб тягати баластом акумулятори замість пасивних противаг..

Отож, викиди треба збирати тут же, з «інкапсульованих келтів» з-під плівки, щоб не давати їм розповсюджуватися в атмосферу, якою ми всі дихаємо і вона є спільним надбанням, навіть дарунком цивілізації. Відводимо Ж2-потоки янь (обтяжені, забруднені, важкі, липкі і смердячі) Ж2-структурами-інь зворотнього зв'язку. Вихідних Ж2-структур зазвичай більше різних, аніж вхідних Ж1-структур, як у нашому організмі: один вхідний отвір для їжі й питва — і два вихідних для рідких і твердих продуктів переробки (метаболізму), + потові виділення, + випари і запахи від дихання, + шуми, рухи, різна фізична і психічна активність організму, активного в індивідуальному і в соціальному масштабах життєдіяльності. Так само і в технічних організмах і технологічних системах. Але різноманітні 2Ж-витяжки повинні бути інь — тихі, безшумні, прозорі і доступні, відкриті для додаткових вкидів свого сміття, і не повинні гудіти важкими барабанними вентиляторами, які колись гуділи по периметру заводів — і той набридливий барабанний гул став одною з причин — досить потужною, вагомою причиною розвалу союзу у всіх його підприємств, бо давив на психіку зі старшною силою і розповсюджувався далеко, до самого горизонту і ще далі, як зараз давлять гуркочучі поїзди і їх корабельні сирени. До речі, порожняки гуркочуть набагато голосніше, ніж навантажені поїзди. Приблизно так само і бляшаний душовий піддон чи кухонна мийка тарабанять голосніше, коли там нікого-нічого не миється і чиста вода просто б'є по дну і витікає в каналізаційну трубу. «Порожня бочка голосніше гуде» — відома приказка про балакучих самовдоволених людей, які псують нерви самою своєю присутністю, навіть самим своїм тупим наближенням з усією «культурною виховною спадщиною».

По правилах 2Ж-науки зворотній транспорт повинен «сплющуватися», складатися, зминатися у щільну компактну форму. Навіть якщо маємо якийсь ескалотор чи конвейєр з «кишеньками» чи «сходинками», то на звороньому півциклі ті кишеньки чи сходинки повинні складатися у площину конвейєра. Прямий Ж1-потік інь в Ж1-структурі янь значить, що він спушений, надутий, одухотворений, як газованга вода під тиском, як шампанське, як пишний подарунок у великій упаковці. А зворотній потік — як спресоване сміття. Сміттєвози спеціально його спресовують потужними пресами, щоб більше вмістилося і менше місця займало при перевезенні і складуванні. Проблема, що для переробки його знову треба розпушувати, щоб повніше «переплести» з переробляючими потоками — розчинниками, полум'ям, роз'їдаючими потоками, вимиваючими ту чи іншу речовину.

Але повернімося до наших «возиків на колесах» у глобальнішому масштабі. Теорія каже, що вони всі мають «вилетіти в трубу», тобто позбавлятися спочатку автономних «путьових листів» — карти і графіка маршруту — все це переходить в надструктуру і регулюється автоматично — за наявністю вантажів (людей на зупинках), за трафіком на дорогах (в часи пік можуть обиратися менш завантажені альтернативні об'їзні маршрути),.. Далі позбавляємося автономних накопичувачів і перероблювачів енергії — хімічної в механічну, механічної в електричну, — енергія проводиться вздовж маршруту і просто «зчитується», «злизується» з електричних шин, як з трамвайних, тролейбусних дротів. До того ж тепер є дистанційні «чарджери» — вони можуть працювати і вздовж дороги — не обов'язкаво на зупинках. І третій етап — коли ми позбавилися важких двигунів і моторів — можемо позбавитися і важкої коробки на колесах — просто заміняємо її капсулою а-ля надувний хот-дог з реле керування на відгалуженнях (просто адресний код, який попереджає транспортне русло, який клапан відкрити і у якому напрямку продути надувну капсулу на наступному розгалуженні дороги (труби каналу).