Якби не моя нагло-радісна сестра і якби не курвидла, — я би навіть не мав що писати. Бо тут домашніх справ нємєрено, мають прийти майстри справляти Інтернет, бо вибиває кожного разу, коли виключаю роутер (порадили не виключати).. І тут з роботи відпросився, щоб якийсь лад навести в хаті — а воно мене, сука, навмисно дратує: я виходжу в коридор з відром — вона демонстративно-голосно починає співати «Не пора (3р.) москалеві й жидові служить» (по-перше в оригіналі «ляхові»), а по-друге, якого хрена співаєш героїчно, якщо вже служиш — жид же при владі! — Я його не вибирав. Може ти його вибирала? — А докажи, що не вибирала! І тема поїхала. Закопую на городі всяку органіку — вона приходить ц/у давати. Пояснюю дурі: не нав'язуй мені своїх ретро-тем — я маю про що подумати. Перш ніж відкрити писок і пизданути щось в мої вуха — подумай, чи не відноситься воно до Минулого, де я нічого не можу змінити і нафіг воно мені потрібне, бо і так звідусіль давить бетонною плитою — твоє Широке-Минуле — нагло нав'язує свої теми і вбиває мої. Я мав більше детальних планів на сьогоднішній день — до того, як почув твоє нагло-радісне підгецано-дурнувате «Не пора не пора», — отак на «гудзя», щоб мене роздратувати. Тепер вже половину забув — тепер мене тіпає від тебе, дури, і від нав'язаних тобою тем — виключно про Ретро і про Минуле, про Славу Роду, про те, як вона ним опікується, а я нє (ти скотино невдячна), про те, що мені треба лікуватися і т.д. і т.п. — чергове піке в штопор і в ненависть. Я ж тебе, суку, не чіпав. Чого мене чіпаєш? — Он яблук привіз, цибулі привіз, бери скільки хочеш, тільки не мугикай і не пизди багато про своє Ретро.
Переходимо на вищий рівень — і бачимо те саме: в росії школи закриваються, церкви будуються страшними темпами, щоб готувати войовниче «войско Христово» з войовничих «праведників» з одним клином в голові: «Враг — взять!»
Тут теж наука нікому не потрібна — всі пиздять про минуле — які ми були славні, як нас було багато, як ми розселялися по цілому світі (а мені от Іммануїл Кант подобається: все життя прожив у своєму Кьоніґсберґу (Калінінграді), ніколи не обідав сам — охоче спілкувався з друзями, мало спав, багато думав, створив цілу філософську систему, викладав в університеті.. І кожен про нього щось чув, щось знає https://interesnyefakty.org/immanuil-kant/) — а тут глухо, як в танку. Стоїть, правда, стара військова частина — можна там університет зробити.. Але ж не стіни роблять університет, а люди..
Відхилилися від теми.. Тема — про страшний, вбивчий, катастрофічний перекос між Минулим і Майбутнім — про ті самі закони деградації, вже згадані раніше: Минуле подавляє Майбутнє, історичне подавляє футуристичне, релігія подавляє науку, макро подавляє мікро, низькі розлогі частоти подавляють високі (в тому числі темпераменти — тому у спокійних, надто спокійних «лікарів» — так багато нервових «клієнтів», які, до речі, зовсім не просяться до «лікування», але їм нагло зверху нав'язують теми про бога, про минуле, про історичну спадщину, про політику, про десь там далеко і десь там давно, і що ти думаєш з того приводу — і цілий вагон може гудіти, як вулик від кинутого каменя, коли якесь нагле чмо починає нав'язувати свої обширні теми, мало до мордобою не доходить. Люди бувають безпардонні — зовсім поваги не мають до чийогось внутрішнього світу (адже дорогою стільки всього можна передумати, перепланувати, вникнути в деталі, щось відмітити, щоб не забути.. хоча би якісь слова вивчити з іноземної мови..). Все переводять в артистичне вийобування на публіку (не знаю, може, той «з броварів» з тої ж причини на мене в'ївся, що я почав йому якісь «правильності» нав'язувати — що слід вважати «качаном».. — огризок кукурудзи, а не цілу кукурудзу.. Знов бічні теми полізли — про качан кукурудзи, качан яблука, качан капусти..)
Шкода часу.. Я не для того звільнявся з роботи, щоб теревені розводити, а щоб прибрати в хаті і дочекатися майстрів.. Але воно, сука, працює, як смик за ланцюжок унітаза: дух спустили, енергію викинули на дурне — тепер знов її треба накачувати якимсь натужним думанням..
Вихід у тому, щоб їх розділити на окремі висхідні і низхідні потоки. При тому висхідні мають бути захищені, засекречені, бо дрібнота, яка туди входить, — вразлива, як середина бруньки, пупляшка, а вплив «тяжкого Ретро» на ту м'яку бруньку — тяжкий і жорстокий, як клин в горло, як «каменем по яйцю», як «крапля дьогтю в бочку меду», як чужі сцяки, чуже гівно в смачну їжу, як пляшка-"розочка" в родильний орган врешті-решт — і я не перебільшую. Просто всі ті бруди робляться в повітряному просторі (в ледь тонших сферах) і в душі — там, де не видно. І це не масонські традиції про "герметизацію спеціальних знань", а проста природна закономірність, зафіксована у моделі 2Ж-циклів: висхідний Ж1-потік інь мусить бути замкнутий, захищений, захований вглиб і проведений міцною прямою провідною структурою янь. До висхідних соціальних потоків відноситься Майбутнє, футуристичне, наукове, функціональне, мікроструктурне, вертикальне (з власної уяви, фантазії, з власного чуттєвого досвіду), високочастотне,.. — а до низхідних Ж2-потоків (структурно і просторово відділених) — навпаки: Минуле, історичне, релігійне, театральне, макроструктурне, горизонтальне (із загальновідомого, затвердженого, типового, обширного світового досвіду), низькочастотне (спокійне, покладисте, западаюче в душу авторитетно-покладисто "с хріпотцой", або жалями і зітханнями, як пригниле осіннє листя..) І їх в жодному разі не можна перемішувати, бо там виходить "зона смерті", зона кривавих зіткнень ворогуючих енергій, тенденцій, напрямків руху, прагнень, зацікавлень..
Десь раніше вже згадувалася потреба такого розділення соціальних потоків — висхідних Ж1-інь і низхідних Ж2-янь — у статті "Розділяй і владарюй" https://site.ua/ipirano.net/25698-rozdilyay-i-vlad... — там інша причина обурення, але тема та сама: минуле витісняє майбутнє, ретро витісняє науку, місцеві шамани і "завєдомо щасливі і нагло-веселі" (як моя сестра) місцеві ортодокси — змусили вчених покинути дорожезні телескопи і найкращу для спостережень геологічну позицію — чисто з власної впертості — бо то їхнє "ісконноє наслєдіє прошлого".. Священна гора, на якій вони будуть поливати водичкою камені.. Тупо, але факт — вже здійснився.. Як той тупий жид при владі української держави.. Хоча тупі жиди рідко трапляються в житті. Переважно вони скромні, тягнуть свою роботу без зайвого пафосу, вміють проявляти і цінувати вдячність, вміють настроїти на подвиги. В мене вчитель музики був такий, хоча теж курив, зараза.. Дуже ображався, що я не пішов його стопами в муз-училище, а поперся в фізмат школу (хоча там теж настроював на стрункість і успішність (встигання).. Ото в нього була постійна вимога "стрункості" — і найчастіше слово: "Підтягнутися, бути підтягнутим".. А тепер курвидла всю дорогу розслабляють, скоти.. Ну нічо.. Війна навчить і стрункості, і дьорганості від кожної потенціальної підлоти.
