Інтерв'ю
У справах про сексуальне насильство свідчення дитини часто є чи не єдиною доказовою інформацією під час розслідування. Опитувана особа переважно є єдиним свідком заявленого злочину та єдиним доступним джерелом інформації. Незалежно від наявних додаткових факторів чи стану опитуваної особи, на інтерв'юері лежить відповідальність максимально зібрати інформацію, яку може надати опитувана особа. Щоб таке інтерв'ю було ефективним, треба дотримуватися таких етапів, як: встановлення психологічного контакту, вільна розповідь, постановка відкритих запитань.
Встановлення психологічного контакту
Між інтерв'юером та опитуваним варто налагодити контакт. Це основоположне правило проведення інтерв'ю, яке дозволяє виявити розуміння дитиною різниці між істиною і брехнею, допомагає інтерв'юеру дізнатися про здібності дитини та про те, чи вона усвідомлює, що трапилося. Інтерв'юери повинні бути чуйними до дитини протягом усього інтерв'ю, оскільки це безпосередньо впливатиме на психологічний стан дитини. Загальновизнано: що комфортніше почувається опитувана особа, то більше інформації вона може надати.
Вільна розповідь і постановка запитань
Традиційні прийоми для опитування дітей, які використовувалися в практиці правоохоронних органів раніше, вважаються стресовими для опитуваного і не мають на меті одержання достовірної інформації. Упереджені інтерв'юери та недоречні методи (наприклад, постановка навідних запитань, позування перед опитуваним, навіювання), а також конкретизовані запитання можуть призвести до відчуження опитуваної особи, ненадійної оцінки та спотворення доказів, а це, своєю чергою, матиме негативні наслідки з юридичної точки зору. Недоречні методи можуть емоційно та психологічно впливати на дітей і призвести до зайвого стресу, розгубленості і труднощів у відповідях на подальші запитання.
Дослідження про опитування дітей-свідків показали, що всі вікові групи дітей схильні до навіювання шляхом постановки оманливих або навідних запитань, найбільш вразливими серед них є діти молодшої вікової групи (до 11 років).
Дослідження також показують, що якісну інформацію найкраще можна отримати шляхом відкритого повного пригадування, перш ніж перейти до більш деталізованого/сфокусованого опитування. Відкриті запитання сприяють вільній розповіді та довшій, точнішій і детальнішій розповіді під час процесуального інтерв'ю. Науковці також заохочують використовувати такі мовні звороти, які відповідають розвитку та когнітивному рівню дитини.
Розвиток дитини і мова
Діти мають менш розвинені пізнавальні та мовні здібності, ніж дорослі. Обмежені пізнавальні здібності, менший життєвий досвід і недостатнє розуміння ситуації можуть перешкодити розкриттю всієї інформації. В цьому контексті маленькі діти гірше пригадують інформацію та часто дають коротші відповіді, ніж діти старшого віку. Разом з тим, маленькі діти можуть розповісти цілісну картину, і якщо використовувати відповідні методи, навіть дуже маленькі діти можуть надати точну інформацію про те, що з ними сталося.
Національний інститут дитячого здоров'я і розвитку (NICHD – National Institute of Child Healthand Human Development) розробив протокол-підказку для постановки запитань дітям усіх вікових груп.
Структурований протокол інтерв'ю
Незважаючи на рекомендації експертів, слідчі відчувають труднощі з практикою відкритого методу опитування.
Специфіка інформації, яку потрібно отримати, незвична природа методики відкритого стилю опитування та труднощі у розмежуванні відкритих і конкретних запитань – це проблеми, з якими стикається більшість інтерв'юерів.
Типова структура протоколу з процесуального інтерв'ю, рекомендована NICHD:
- Знайомство.
- Встановлення психологічного контакту.
- Виявлення епізодичної пам'яті.
- Перехід до змістовних запитань.
- Дослідження події.
- Перерва.
- Одержання інформації, яка не згадувалася дитиною.
- Дії, якщо дитина не може пригадати очікувану інформацію.
- Узагальнення інформації (надання доказів, підготованих слідчим).
- Завершення.
- Нейтральна тема.
Щоб ефективно застосовувати цей протокол, треба дотримуватися таких умов:
- Навколишнє середовище, що не відволікає увагу дитини, є сприятливим.
- Дозволити дитині відчути себе вільно і невимушено.
- Роз'яснити, наскільки детально треба розповісти про подію, яка відбулася.
- Використовувати відкриті запитання для отримання інформації.
- Намагатися занурити дитину в контекст події, яка відбулася.
Відеозапис інтерв'ю
Відеозапис забезпечує цінність отриманої інформації, фіксуючи вербальні, поведінкові та інші ознаки дитини. Більшість дослідників вважають саме відеозапис інтерв'ю найкращою практикою його фіксації. У деяких країнах (наприклад, в Ірландії) законом про докази для кримінального провадження від 1992 р. передбачено обов'язковий відеозапис інтерв'ю з особою, яка не досягла 14 років, або особою, яка має розумові відхилення. Цей відеозапис використовується в суді як доказ, і особа не зобов'язана з'являтися в суд для дачі свідчень. Якщо ж потерпілим від сексуального насильства є дитина старше 14 років, відеозапис інтерв'ю не проводиться. Для того, щоб захистити дітей – потерпілих або свідків злочинів сексуального насильства, потрібно встановити чіткі правила щодо того, хто має доступ до таких записів, їхнього транспортування в упаковці з відповідним захистом, їхнього правильного зберігання та захисту від негативних факторів, утилізації тощо. Звісно, з появою нових цифрових технологій є можливість забезпечити якісніший відеозапис.
Переваги та недоліки відеозапису процесуального інтерв'ю з дитиною
ПЕРЕВАГИ | НЕДОЛІКИ |
Забезпечує прозорість діяльності інтерв'юера і виявляє застосування неправильної методики інтерв'ю | Сторона захисту може зосередити увагу на певній непослідовності у відповідях опитуваної особи, достовірності свідчень дитини, помилках інтерв'юера |
Безцінний інструмент для збереження доказів, що також можна використовувати як навчальний матеріал у майбутньому | Потенційне збентеження та стрес, який заподіюється дитині в результаті запису інтерв'ю, поведінкові розлади в майбутньому |
Ефективний і надійний метод документування | Вартість обслуговування високотехнологічного обладнання |
Вища точність даних порівняно із записом зі слів особи | Труднощі із забезпеченням безпеки запису: конфіденційність, зберігання, транспортування, утилізація запису тощо |
Збереження точності змісту та структури інтерв'ю | Труднощі, пов'язані з якістю запису, його можливою втратою тощо |
Забезпечення запису першочергової інформації про насильство, коли пам'ять дитини є ще свіжою | |
Інші особи/органи мають доступ до інформації без необхідності ще раз опитувати дитину | |
Може використовуватися для усунення суперечностей у свідченнях підозрюваного | |
Може використовуватися в судовому процесі без виклику дитини для дачі свідчень |
Оксана БРОНЕВИЦЬКА
доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін
Львівського державного університету внутрішніх справ
